Валерій, відомий під позивним Гвоздик, пройшов шлях від рядового солдата до командира протитанкової застави підрозділу «Скорпіон» бригади «Гарт». Його військовий шлях охоплює бої за Сіверськодонецьк, Лиман, Бахмут, Часів Яр. Зараз він воює на Вовчанському напрямку.

Командир підрозділу називає Валерія «малим і худим», проте за його 162 сантиметрами зросту та вагою в 63 кг ховається неабияка сила волі. У Бахмуті він рятував людей з-під завалів і працював у складі евакуаційної групи, в Лимані носив на собі майже 40-кілограмовий гранатомет.

«Бувало, думав, що вже час знайомитися зі смертю, але щоразу якось вдавалося уникнути цього. В Бахмуті снаряд, що цілив у нас, зупинило дерево, а в Лимані снаряд пройшов через будівлю і не вибухнув – це й врятувало», — згадує Гвоздик.

В Бахмуті щодня йшли вуличні бої, техніка часто виходила з ладу, тому Валерій виконував додаткові завдання, доставляючи батареї для радіостанцій. Він добре бігає, що виявилося особливо корисним. «Пліч-о-пліч ми вступали в контактні бої з ворогом», — розповідає Валерій. Коли ситуація погіршилася, командир вчасно вивів підрозділ із Бахмута.

Найскладнішими для Гвоздика були бої за Лиман. Його розрахунок потрапив в оточення, але вони дали бій, підбили ворожу техніку і вийшли без втрат. З того часу команда під його керівництвом сформувалася сама собою, і Валерій став командиром, якого слухають і поважають.

Зараз прикордонник бореться на Харківському напрямку, де найбільша загроза — ворожі дрони. Гвоздик зазначає, що постійно потрібно уникати ворожих атак і що для перемоги необхідно більше українських дронів і засобів РЕБ.

Він налаштований оптимістично й вірить у перемогу: «Ми обов'язково позбавимо свою землю від окупантів, треба лише продовжувати боротися разом».