40-річний Олександр усе життя займається музикою. Грає на гітарі, клавішах, баяні, акордеоні. Дуже гарно співає. Має свій музичний гурт «Серпень» у рідному місті-герої Охтирка. Утім влітку 2024 року залишив улюблену справу і добровольцем пішов захищати країну. 

Його старший син, 22-річний Дмитро, проходить службу в одному з прикордонних підрозділів на Сумщині. Він уклав контракт на рік раніше батька. Тож Олександр, як і його син, долучився до лав прикордонників і відтепер вони служать в одному підрозділі.

Музикант-прикордонник говорить, що жодного разу не пожалкував про своє рішення, оскільки захищає рідну Сумщину. А завдяки своїм талантам,  ще й звеселяє воєнні будні свого підрозділу. 

«У нас вся родина – музики. Дід грав на гармошці – жодне весілля у селі не обходилося без нього. Батько Микола Володимирович у свій час закінчив Сумське музичне училище імені Дмитра Бортнянського по класу баяна і теж багато років грав на весіллях. Моє життя пов’язане з музикою. А тепер до нашого сімейного оркестру приєднався й 10-річний син Богдан. Він також захоплюється музикою, зараз навчається в музичній школі по класу акордеона. Самостійно оволодів грою на ударній установці, клавішних, гітарі. Тож ми й вирішили створити свій гурт «Серпень» в рідній Охтирці», – розповідає Олександр.

У мирний час він паралельно працював ще й будівельником, хоча за освітою – економіст (у 2005 році закінчив Сумський державний університет).

«Життя – непередбачуване. У нашої сім’ї – дуже мирна професія. Утім мені довелося змінити музичні інструменти на автомат і камуфляж. Дивлячись на те, як виснажується країна, ми з сином не змогли залишити своє життя таким, яким воно було раніше. Спочатку пішов захищати країну син. Потім я порадився з дружиною і теж узяв до рук зброю. Звісно, дуже сумую за своїм репертуаром. Тож коли видається вільна хвилина, граю на гітарі й співаю», – продовжує прикордонник. 

Він не розповідає широкому загалу, на якій посаді проходить службу. Говорить лишень, що разом з побратимами дає гідну відсіч ворогу. І, перекладаючи на професійну оркестрову мову, каже, що, на жаль, на війні музика мінорна. Дуже вірить, що війна закінчиться вже скоро і Олександр з усією своєю музикальною родиною зіграє мелодії в мажорній тональності за українську Перемогу.