Сьогодні полковник Андрій Гітт - заступник начальника Луганського прикордонного загону. Його підлеглі героїчно тримають оборону Бахмута разом з іншими підрозділами Сил оборони.

Свою офіцерську кар’єру прикордонник розпочав у 1999 році, після закінчення Національної академії Державної прикордонної служби України. Проходив службу на північних і західних ділянках держрубежу, потім знову навчання, червоний диплом… У 2016 році Андрій Гітт їде на схід України. Після двох років в зоні антитерористичної операції його переводять у Чопський прикордонний загін, де він дослужився до заступника начальника штабу. У грудні 2019 року пройшов відбір першого конкурсу «Нове обличчя керівного складу», на якому посів шосте місце рейтингу і в січні 2020 року був призначений начальником штабу Подільського прикордонного загону. З цієї посади та звільнявся у запас. 

Початок повномасштабного вторгнення кардинально змінив його плани.24 лютого Андрій Сергійович зателефонував у рідний Чопський прикордонний загін та запропонував свій досвід та допомогу. Через кілька днів мобілізований офіцер уже проходив злагодження у складі зведеного прикордонного загону.

У перших числах березня прикордонники зведеного загону вибули на ділянку Луганського прикордонного загону, на схід країни. Тут разом з десантниками та гірськопіхотними підрозділами Збройних Сил провели не один бій з ворогом. Ямпіль, Ямполівка, Торське, Кремінна, Лиман… Перші поранені… Перші втрати…

Два місяці інтенсивних жорстоких боїв та оборони країни від ворога…

Кінець квітня-початок травня – нове  завдання – охорона мостів через річку Сіверський Донець між населеними пунктами Лиман та Райгородок. Ці об’єкти мали стратегічне значення та стали ціллю для ворожої артилерії. 28 квітня дві ракети влучили у залізничний міст.

«2 травня 2022 року для мене – особливий день. Ми з заступником біля автомобільного мосту проводили рекогносцировку і в цей момент у міст прилітає щось потужне, на кшталт ворожого «Іскандера». Мій заступник, який стояв поруч, отримав важку контузію, множинні травми, я ж залишився неушкодженим. Наступного дня, як мінімум трьома ракетами, автомобільний міст пошкоджено настільки, що зробило його повністю непридатним», – згадує полковник Гітт.   

Наприкінці травня підрозділи, які обороняли Лиман, почали переміщення на південь, щоб закріпитися на правому березі Сіверського Донця. Андрій Сергійович особисто координував відхід останнього підрозділу, який прикривав рух інших з’єднань під час передислокації, не допускав разом з підлеглими просування ворога вглиб тилів українських військових.

Ворог діє стандартно, - розповідає полковник Гітт. Він зазначив, що росіяни полюбляють тактику «випаленої землі», масово застосовують артилерію і міномети та не рахуються з можливим руйнуванням цивільної інфраструктури.

Андрій Сергійович зауважив, що на початку повномасштабної агресії ворог масово використовував бронетехніку. Пригадує, коли для взяття взводного опорного пункту, який боронив ділянку протяжністю 400 метрів, росіяни залучали одразу аж п’ять танків та з десяток бойових машин піхоти. Щоправда, заступник начальника Луганського прикордонного загону відзначив суттєву ціннісну переорієнтацію окупантів:

- Танки та бронетехніку вони вже намагаються берегти, натомість для заволодіння нашими позиціями використовують «хвилі» піхотних атак, посилаючи попереду себе «вагнерівців». Самі ж кадрові військові з країни-агресора ніколи не йдуть на штурм позицій без попередньої «роботи» артилерії, бояться прямих боєзіткнень. Так вони діють, в тому числі й на Бахмутському напрямку», – говорить Андрій Гітт.

На думку Андрія Сергійовича, зараз ми змінюємось, міцнішаємо, враховуючи досвід побратимів із ЗСУ, міняємо структуру наших підрозділів, опановуємо різні види озброєння, широко застосовуємо безпілотну авіацію. І саме зараз закладається своєрідна безпекова архітектура прикордонних підрозділів, які у майбутньому, після нашої Перемоги, вийдуть на лінію державного кордону з країною-агресоркою. «Цей агресивний сусід нікуди не дінеться і нам доведеться в нових умовах та за новими принципами організовувати охорону та систему оборони на цій протяжній ділянці», – ділиться полковник Гітт.

Вже зараз прикордонник розмірковує, якими по оснащенню повинні бути прикордонні підрозділи, що прикриватимуть понад двохтисячну ділянку кордону з рф. «Безумовно такими, які, як мінімум, зможуть впевнено витримати перший удар ворога. І озброєння повинно бути таким, щоб колони бронетехніки починали горіти на перших метрах після порушення державного кордону. І найголовніше, щоб українці наочно бачили і були переконані, що 24 лютого 2022 року більше ніколи не повториться», - зазначає він.  – І тому кожен з нас, знаходячись зараз в окопі, чітко розуміє, чому тут. Необхідно зібрати всю волю в кулак і діяти відповідно до обставин, аж до повної Перемоги», – додає Андрій Гітт.