Дмитро на псевдо Атей – львівʼянин, випускник Національного університету «Львівська політехніка», а сьогодні – командир екіпажу безпілотних літальних апаратів

«Хоча карʼєра військового не входила у мої життєві плани, однак війна змінила геть усе, – розповідає юнак. – Ще вчорашні, такі бажані мрії втратили будь-який сенс, а постало одне бажання – захистити найрідніших: батьків, дружину, рідний дім…

Перевізши сімʼю зі столиці до рідного Львова, у перші ж дні повномасштабного вторгнення рф, Дмитро одразу пішов до військкомату, а вже за декілька днів з побратимами вирушив спершу на Донеччину, а згодом – на Запорізький напрямок.

У лавах прикордонників захисник освоює новий фах, який не лише мотивує рухатись вперед, а й надійно прикриває його товаришів, і найголовніше – гідно нищить ворога.

«Наразі, оператор БпЛА – то найпріоритетніша професія на фронті. Бо безпілотники – то очі будь-якого війська, а від очей не втекти, і не сховатись...», – розмірковує охоронець кордону.

За понад вісімнадцять місяців бойової роботи «сталевий» птах став надійним товаришем Дмитра на фронті, а на рахунку його екіпажу сотні результативних вильотів: знищення бойової техніки, вогневих точок та пунктів дислокації окупантів, корегування вогню артилерії. А ще у скарбничці здобутків Атея – виявлений на лінії бойового зіткнення, у справному стані ворожий безпілотник типу «Ланцет», який за сприяння спецслужб був успішно переданий на вивчення українським інженерам.

Багато нагород за заслуги має Дмитро, та почесною відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест» пишається найбільше. Прикордонник отримує задоволення від нової справи та переконаний, що зробив правильний вибір у своєму житті.

«У шкільні роки, коли читав книги про другу світову війну, все не міг зрозуміти, як можливе життя під час війни. Адже війна – це жах, суцільна темрява, нелюдські випробування і смерть... Наразі – розумію, головне віднайти якісь світлі моменти в буденних речах, бо навіть під час війни життя є, і воно може бути справді кольоровим. Найкращий тому доказ – народження моєї донечки... А за її щиру усмішку, обійми коханої дружини та спокій матері я готовий боротися аж до Перемоги!»

А ще, Дмитро переконаний, що на перемогу не слід чекати, її потрібно здобувати вже сьогодні, аби наші діти ніколи більше не знали жахіть війни...

 

Не зволікай, долучайся і ти до лав Державної прикордонної служби України, яка реформується і переозброюється за стандартами ЄС та НАТО, впроваджує використання сучасних видів озброєння та техніки і має підготовлений та вмотивований персонал.

Тільки разом ми нездоланний щит для ворога, і тільки разом – ми неодмінно ПЕРЕМОЖЕМО!

Телефон для довідок в місті Запоріжжя: (098) 378-87-49