Прикордонниці з позивним «Док» 49 років і майже 25 з них вона присвятила медицині.

З початком широкомасштабної війни жінка повернулася з Італії, де на той час працювала за фахом, щоб захищати Україну.

На другий день після повернення додому, медикиня звернулася до територіального центру комплектування.

«Так я і приєдналася до прикордонників Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», і чесно кажучи, вже прикипіла душею до цього підрозділу», - ділиться «Док».

У складі зведеного загону «Док» виконувала бойове завдання на півночі країни, а зараз перебуває на Донеччині.

«Зі своїми хлопцями я готова їхати хоч куди. Я чудово розумію, що мої знання і навички будуть корисніші на передовій», - зазначає прикордонниця.

Одного дня ворожа ракета поцілила в місце, де перебували прикордонники. Як тільки «Док» почула голос одного із військовослужбовців під завалами, вона почала добиратись до нього.

«Моя найголовніша задача, як медикині – не розгубитись, швидко стабілізувати стан пораненого і доставити його в безпечне місце. Але розумієте, він не просто поранена людина – він мій побратим, він уособлення України! Тільки так я думаю, коли рятую. І мені вдалося це зробити. З численними травмами військовослужбовець вижив. Так і Україна – з чисельними травмами, але виживе, Переможе і стане ще сильнішою!»,- резюмує «Док».

Військова служба настільки захопила жінку, що й після Перемоги вона планує продовжувати службу в прикордонному відомстві. Хобі жінки – кінний спорт. Зараз на це часу немає, проте любов до цього спорту прищепила своїй доньці, яка займається професійно і щоразу тішить маму світлинами зі змагань.