Повномасштабну війну майстер-сержант Євгеній Юзифович на псевдо Юзик зустрів на відділі прикордонної служби «Станиця Луганська»

Коли прикордонники отримали команду відходити на запасні позиції, вони вже фактично перебували в повному оточені ворога. Охоронці державного кордону одразу зайняли кругову оборону підрозділу. Добу вони буквально були відрізані від своїх – не було світла та зв’язку. Завдяки підрозділам ЗСУ, котрі забезпечили коридор для відходу, прикордонникам вдалось вийти до міста Щастя. «Юзик» виїжджав з колоною на прикордонному мотоциклі. Потім перемістились для переозброєння і поїхали виконувати бойові завдання в районі Кремінної. Їхній відділ прикордонної служби розосередили по різних позиціях. 7 березня Євгеній заступив на позицію із завданням прикриття дороги по праву сторону від терикону, аби ворог не пройшов на підконтрольну Україні територію. Того ж вечора росіяни накрили цю позицію «Градами». На щастя, ніхто не постраждав. Але вранці наступного дня прикордонники потрапили під артобстріли з боку агресора. На жаль, цього разу Юзик та його брати по зброї дістали численні осколкові поранення. Шматки металу від снаряду врізались йому в обидві ноги, в руку та в голову.

«Пам’ятаю, як надавав мені домедичну допомогу мій друг Олександр Сухар. Потім підбіг до мене заступник начальника відділу з персоналу майор Дудар та скомандував, щоб мене негайно вантажили до мікроавтобуса. Цим транспортним засобом мене спочатку доставили до Кремінної, а потім направили лікуватись на Львівщину», – згадує майстер-сержант.

Півтора місяця знадобилося бійцеві на відновлення, після чого повернувся в підрозділ для подальшого виконання завдань на позиціях. Після ротації прикордонного підрозділу Євгенія перевели до Ізмаїльського загону, де він служить в одному з автомобільних пунктів пропуску.

«Для мене служба в пункті пропуску була знайома. Адже до цього я служив на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Станиця Луганська», як його всі за абревіатурою називали КПВВ та здійснював практично такі ж операції», – каже військовослужбовець.

Майстер-сержант Юзифович – приклад людини, яка ніколи не здається. За службу Батьківщині його було нагороджено відзнакою Міністерства Оборони України медаллю «За сприяння Збройним Силам України».