«Як тільки стало відомо, що буде формуватися прикордонна бригада «Сталевий кордон», одразу прийняв рішення, що службу буду проходити тут», – каже прикордонник Тарас.

Хмельничанин розповідає, що багато хлопців, з якими проходив службу у Харківському прикордонному загоні, одразу безпосередньо на кордоні першими прийняли бій, їм було не просто. І це бентежило прикордонника. «Ми – тут. Вони – там. Треба допомагати хлопцям, допомагати країні повертати наші кордони», - зазначає він.

За плечима у 31-річного військового також є досвід служби у Луцькому загоні, викладацька діяльність в одному з навчальних центрів підготовки особового складу, факультет підготовки керівних кадрів НАДПСУ. Але зараз він вирішує вчинити саме так.

Він додає: «Головне бажання  - звільнити країну, головна мотивація – це мій син, моя дружина, моя сім’я, щоб вони не бачили всього того, що довелося побачити багатьом людям».

Звільнимо країну разом! Разом до Перемоги!