Ветеран Держприкордонслужби майор Олександр - уродженець Хмельниччини. Перед широкомасштабним вторгненням чоловік майже два роки як звільнився в запас. Свою 25-річну службу завершив у Мукачівському прикордонному загоні.

З початком росією підступного і цинічного військового вторгнення в Україну офіцер самостійно прибув до військової частини, звідки його у складі групи прикордонників відправили на Харківщину.

Підрозділ, в якому був Олександр, брав безпосередню участь в операції зі звільнення території Харківської області.

«6 вересня в складі прикордонного підрозділу нам було поставлене завдання - проведення штурму населеного пункту Байрак, всі підступи до якого були ретельно заміновані. Просуватися було дуже важко, тому що буквально все було нашпиговане протипіхотними та протитанковими мінами. Крім того, населений пункт перебував під постійним вогнем і в ньому були великі позиції росіян», - згадує прикордонник.

Проте із цим завданням прикордонники разом з іншими Силами оборони впоралися.

«Що запам’яталось, людей в цьому населеному пункті майже не було, була лише одна людина, яка вийшла й плакала, і була дуже-дуже рада нас бачити», - розповідає Олександр.

Просування прикордонників продовжувалось, поставлене завдання прикрити міст в цьому ж населеному пункті було виконане.

Згодом підрозділ, в якому був Олександр, провів успішну зачистку населеного пункту Балаклея, а із Балаклеї прикордонники разом з побратимами висунулися в Куп’янськ.  

«Все, що траплялося на очі, це багато спалених будинків та цивільного транспорту. А ще росіяни готувалися до окупації та проведення фейкових референдумів. Ми знаходили підготовлені шеврони так званої «харківської народної республіки», прапори – об які під час звільнення ми витерли ноги», - додає прикордонник.

Населені пункти дуже сильно обстрілювали, люди, які залишились, майже всі літнього віку. Вони були без елементарних умов для проживання, без води та їжі.

«З’являлося відчуття якнайшвидше їм допомогти, врятувати, звільнити,  - згадує прикордонник та додає. - Я захищаю, в першу чергу, їх, своїх людей, своїх рідних, своїх дітей, свою сім’ю, свій народ, який реально хоче бути вільним, хоче жити у своїй вільній країні і робити те, що вважає необхідним для кращого життя».

Перемога буде за нами!