Олексій вважає, що для справжнього чоловіка служити своїй Батьківщині – є найвищою честю і обов’язком.

«Прикордонники для мене завжди були прикладом безумовного героїзму. Дуже добре пам’ятаю буремну весну 2014-го…Прийшов у військкомат, попросився до лав прикордонників», - розповідає Олексій.

Чоловік більше 10 років професійно займався високоточною та практичною стрільбою, тож коли прибув до одного з органів охорони кордону, командир залишив його для тактичної та вогневої підготовки бійців, яких відправляли на Схід.

«Ще у 2014 потрапив до госпіталю з запаленням легень, та коли дізнався, що мої побратими в цей день виїжджають в район проведення АТО, втік звідти. Знайшов знайомих меценатів, які додатково забезпечили їх амуніцією, ще раз провів заняття з ними»,- додає він згадуючи ті роки.

На наступний день після повномасштабного вторгнення рф в Україну Олексій зателефонував бойовому побратиму Олександру, з яким проходив службу у 2014-2015 роках та разом прийшли до однієї з прикордонних частин міста Одеси.

Зараз його позивний «Вокер», і він знову у лавах вартових кордону. Вони з товаришами виїжджають на полігони, проходять практичні заняття зі стрільби з різного виду зброї. Олексій очолює один з блок-постів міста Одеси, та впевнений, що зовсім скоро російська орда зазнає неминучої поразки.