Військовий на псевдо Огли – економіст за фахом. До повномасштабного вторгнення чоловік вів розмірене цивільне життя. Працював начальником одного з відділів у торговому центрі.

Ранком 24 лютого 2022 року чоловік прокинувся від вибухів. Одразу відвіз дітей у безпечне місце. Згодом призвався до Держприкордонслужби і вибув у складі зведеного прикордонного загону на північ, а потім на схід країни.

«Тяжчою для мене була північ. Там кордон. Ворог міг полізти з будь-якого напрямку. Голова мала працювати на 360 градусів. На Донеччині простіше. Там більша інтенсивність обстрілів, проте ми чітко знали де, що, як... Часто знаходили їхні схрони боєприпасів. Там все чітко – ціль, ураження, бувай», – розповідає прикордонник.

Триматись у найважчі моменти чоловіку допомагали думки про рідних. «Я знав, що я маю повернутись, бо зобов’язаний ставити дітей на ноги», – говорить Огли.

Найстрашнішим для військового у цій війні є смерті дітей, цивільного населення. «Я не хочу, щоб мій народ страждав через те, що бункерний дід вирішив захопити наші території. Я буду стояти на захисті України стільки скільки буде потрібно», – зауважує захисник.

До війни чоловік мав хобі – займався легкою атлетикою, брав участь в марафонах, займав призові місця. Після Перемоги хоче повернутись у цивільне життя і відкрити свою мережу закладів харчування.

«Я мрію розвивати свою країну, піднімати економіку і щоб діти України більше ніколи не відчули на собі, що таке війна. Для цього я зараз тут», – говорить прикордонник.