Так було з харківським прикордонником Назарієм. У свої 37 років чоловік мав все для щастя: сімейний бізнес у сфері нерухомості приносив стабільний прибуток, був час на пізнання світу, самовдосконалення та заняття улюбленими єдиноборствами. Все змінилося 24 лютого 2022 року.

На момент повномасштабного вторгнення Назарій з дружиною перебував у Харкові. З першими вибухами до майбутнього прикордонника прийшло розуміння ситуації та шалене бажання бути корисним. За кілька днів родина заснувала волонтерську громадську організацію і на офіційній основі почала підтримувати військових.

Чоловік тривалий час жив за кордоном, тому зв’язки з європейцями залишилися. Назарій знайшов тамтешніх небайдужих людей і налагодив постачання гуманітарної допомоги, яку потім передавав військовим в зону активних бойових дій. Переважно на Харківський, Сумський та Чернігівський напрямки. Паралельно, разом з дружиною, займався евакуацією людей із Запорізького напрямку через Дніпро.

З часом волонтерська допомога почала надходити все менше і менше. З наявними об’ємами, за словами Назарія, могли впоратися і без нього, тому, далекий від військової служби чоловік, вирішив стати в однострій із силами оборони України. Назарій поїхав до Києва, де пройшов курси підготовки молодшого офіцерського складу. А вже в березні 2023 року склав присягу на вірність народу Україні та в червні одягнув зелений кашкет.

Для прикордонного відомства Назарій став знахідкою: освічений, з досконалим знанням трьох іноземних мов та відмінною фізичною підготовкою. Новоспечений прикордонник відразу влився у військовий колектив та почав передавати набутий досвід. Наразі він готує бійців: вдосконалює з ними навички стрільби та вчить самозахисту у ближньому бою.

А нещодавно Назарій повернувся зі своїх перших світових змагань ­– XII Чемпіонату світу з Комбат Дзю-Дзюцу (бойове джиу-джитсу), що проходив у місті Даугавпілс Республіки Латвія. Участь в Чемпіонаті брали спортсмени з 32 країн світу. У складі команди національної збірної України був і харківський прикордонник. Для своєї країни він виборов три медалі серед ветеранів 37-45 років. «Золото» за боротьбу в партері, «срібло» в стійці та друге «срібло» за фул - контакт.

-Я займався різними видами східних єдиноборств (taekwon-Do, кікбоксинг, муай-тай), кілька років тому додав самбо та дзюдо, захопився бойовим джиу-джитсу. Було багато національних змагань, а от світові – вперше. Це колосальний досвід. Було не просто, суперники всі добре підготовлені, особливо сильні казахи. З ними завжди найважче, адже там і підготовка, і матеріальна база на рівні, але ми теж задніх не пасемо, що помітно з результатів, — посміхається прикордонник.

Наразі Назарій не планує зупинятися на досягненому. Попри тотальну зайнятість на службі, кожну вільну хвилину намагається використати з користю і присвятити спорту. Про плани на майбутнє не говорить. Каже, що спочатку Перемога, а потім вже візьметься за втілення стратегічних ідей. Єдине в чому впевнений, так це в тому, що Україну не залишить. Попри всі перспективи закордону, прикордонник хоче жити у своїй країні та докладає максимум зусиль для того, щоб з війни Україна вийшла вільною, незалежною та суверенною.