Вже шість років отець Дмитро Махота обіймає посаду капелана Національної академії Державної прикордонної служби України.

Свого часу він став першим військовим капеланом у прикордонному відомстві. Дмитро Махота виріс у родині священнослужителя. Після закінчення школи вступив до Хмельницького національного університету та паралельно навчався ще й в Волинській Православній Богословській Академії. В університеті він закінчив військову кафедру, після чого свідомо пішов на строкову службу, адже хотів відчути, що таке військо.

Так у 2010 році Дмитро Махота розпочав службу у 19-тій ракетній бригаді «Свята Варвара» у Хмельницькому. Службовці часто зверталися до нього з питаннями про церковні обряди, молитви. Там чоловік зрозумів, що їм потрібна поруч духовна людина, священнослужитель, до якого можна звернутися.

У 2013 році Дмитро Махота попросив благословення у вищого духовенства, аби потрапити у братію Михайлівського золотоверхого монастиря. Служіння там настільки захопило чоловіка, що він навіть мав думки постригтися в монахи. Проте на його наміри вплинули події революції Гідності у січні 2014 року. Саме в Михайлівський собор заносили поранених та вбитих. «Ми пам’ятаємо ці події в Михайлівському, коли багато людей поранених лежить, а священники стоять і читають молитви. Ми кожну годину по черзі стояли й читали», — згадує Дмитро Махота. На Майдані була потреба у священнослужителях, в капеланах, і отець Дмитро відчув, що саме капеланство — його покликання. Він перейшов до Православної Церкви України й вирішив пов'язати своє життя з військом.

У 2017 році отець Дмитро Махота розпочав службу у каплиці Архистратига Божого Михаїла та Всіх Небесних Воїнств, яка знаходиться на території Національної академії Держприкордонслужби України та офіційно став військовим капеланом прикордонного вишу. Згадує, що перший час було непросто, адже уклад життя священника відрізняється від військового, проте не мав сумнівів, що має продовжувати службу.

У Національній академії до отця Дмитра звертаються військовослужбовці різних віросповідань — православні, католики, греко-католики, протестанти. «Ми намагаємося допомогти кожному, хто цього потребує», — розповідає Дмитро Махота. Звертаються до капелана з різними питаннями або проблемами: хтось хоче поділитися радістю, хтось, навпаки, розвіяти страхи чи полегшити скорботу. Для кожного отець Дмитро намагається знайти правильні слова, поради, молитви. Також капелан разом з курсантами займаються волонтерською діяльністю: збирають та відвозять речі внутрішньо переміщеним особам, дітям-сиротам, збирає кошти для військових, які виконують бойові завдання.