Указом Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено трьох прикордонників.

Указом Президента України від 1 грудня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі, орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено сержанта Валерія Безкровного, молодшого сержанта Євгенія Ярославського та старшого солдата Дмитра Макаревича.

Сержант Безкровний Валерій народився 1977 року у селі Велика Яблунівка, що на Черкащині. До лютого 2022 року працював у локомотивному ДЕПО Одеської залізниці міста Сміла. Після повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу та обіймав посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії - машиніста екскаватора ПКШР «Новотроїцьке» Краматорського прикордонного загону. Військовослужбовець неодноразово брав участь в боях під час спроб наступальних дій противника, відбитті озброєних нападів. Загинув сержант Безкровний Валерій 14 травня 2022 року в районі населеного пункту Солодке Донецької області в результаті ворожого артилерійського обстрілу вогневих позицій на передньому краю оборони. У нього залишились матір та дві 9-річні доньки.

Молодший сержант Ярославський Євгеній мав святкувати 25-річчя у вересні минулого року. Народився Євгеній в смт Семенівка Полтавської області, навчався у Черкаському міському середньому професійно-технічному училищі, з 2017 по 2019 роки проходив строкову військову службу в Полтавському військовому інституті зв’язку. Пізніше працював у приватному підприємстві в місті Черкаси, але коли російські окупанти напали на Україну, без вагань зголосився захищати Батьківщину. Після навчання Євгеній обіймав посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії ПКШР «Новотроїцьке» Краматорського прикордонного загону. Загинув Герой під час виконання бойового завдання 2 травня 2022 року на Донеччині.

Старший солдат Дмитро Макаревич родом з міста Кузнєцовськ Рівненської області. До Черкаської області переїхав разом із матір’ю у 2002 році. В селі Кропивна закінчив школу, вступив до Золотоніського професійного ліцею, де здобув професію водія. Працевлаштувався у компанію «Кернел», звідки у 2018 році пішов на службу до лав Збройних Сил України. Сумлінно виконав свій військовий обов’язок і повернувся в рідне село, де продовжив працювати у компанії в службі охорони. У 2021 році створив сім’ю, а з початком широкомасштабного вторгнення пішов захищати українську землю. Він з честю виконував завдання з оборони України, проявляючи при цьому мужність, героїзм, незламність духу та вірність Військовій Присязі. На жаль, 14 травня 2022 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу вогневих позицій на передньому краю оборони Донецької області Дмитро Макаревич отримав поранення несумісні з життям. У Дмитра залишилася матір, дружина та маленька донечка.

Пам'ять про звитягу побратимів назавжди залишиться у серцях рідних, близьких, друзів, бойових побратимів та всього колективу Державної прикордонної служби України!

Не забудемо і не пробачимо…

Спочивайте з миром, Герої.

Слава Україні!