Прикордонник із позивним «Док» і в анатомії знається чудово, і техніку знає непогано.

На службі Михайло вже понад двадцять років, більшу частину з яких був фельдшером у прикордонному підрозділі.

Набуті досвід і знання стали як знахідка з початком повномасштабного вторгнення. Знеболити, зашити та обробити рану, підібрати ліки за симптомами - для нього це найпростіші маніпуляції, а для побратимів - порятунок.

- З ним і в розвідку не страшно,- кажуть про «Дока» бойові побратими. Одна тільки його присутність на завданні додає сил і впевненості.

Як і ми всі, Михайло, який водночас і водій, має багато планів на майбутнє, але найперше - це перемога!

- Мої діти, їх у мене троє, зростатимуть у мирній країні. Я не хочу передати їм у спадок цю війну, надто я їх люблю! - каже прикордонник та впевнено додає, що любов завжди перемагає!