Понад 500 днів ми протистоїмо повномасштабному вторгненню росії. А час щоб набратися сил і майстерності нам вибороли ті, хто став на захист України у 2014-му.

Сьогодні ми б’ємося за майбутнє України і за те, щоб не була марною жертва наших побратимів, які віддали свої життя на полі бою. Сьогодні прикордонники, родичі, друзі віддали шану бійцям Держприкордонслужби, які загинули 9 років тому біля пункту пропуску «Довжанський». 27 липня 2014 ворожа артилерія з боку російського населеного пункту черніков випустила по позиціях захисників українського кордону понад 250 снарядів. Прикордонники втратили 4 побратимів. Молодий офіцер Олександр Дзюбелюк за три дні до загибелі, приймав вітання від бойових товаришів з 24 днем народження. Без сина лишилися батько та мати. Прикордонники та рідні героя відвідали сьогодні памʼятний знак, встановлений у с. Лядово Могилів-Подільського району, де Олександр розпочинав свою офіцерську службу, а напередодні побратими вшанували памʼять офіцера  на місці вічного спокою.

Також бійці Держприкордонслужби відвідали рідних та могили Володимира Блажка, Павла Дмитренка та Віктора Соколовського.  Володимир Блажко зустрів своє 32­-річчя за місяць до героїчної смерті на бойовому посту. Без чоловіка і батька залишилися дружина та донька. Лише 44 роки відміряла доля Павлові Дмитренку, російський снаряд залишив його сина без батька, а дружину без чоловіка. Віктору Соколовському було лише 28.

Схиляємо голови перед мужніми воїнами-­прикордонниками, які загинули на варті, не зрадивши Батьківщині та Присязі. Шануємо подвиг героїв та продовжуємо справу, за яку віддали життя кращі сини та доньки України.