Сьогодні, під час хвилини мовчання, ми вшановуємо пам'ять відважного офіцера-прикордонника майора Сергія Лакея – заступника начальника відділу організації прикордонного контролю штабу 3 прикордонного загону.

Енергійний характер, цілеспрямованість та приклад батька-військового, стали для Сергія поштовхом обрати професію прикордонника. Тому у 2005 році Сергій Лакей вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Викладачі та командири згадують, що ще з курсантських років він був яскравою особистістю, не боявся ставити питання, діяв самостійно та рішуче, а також завжди вимагав справедливості.

«Виділявся серед всіх тим, що міг знайти правильне рішення у будь-якій ситуації, був креативним, мав достатньо волі та мотивації. Завжди покладався на власні сили, міг відстояти власну думку та, не зважаючи на свою категоричну самостійність, повсякчас жив колективом. Саме такі люди як Сергій, які завжди діють не по шаблону і ніколи не відступають, і складають когорту героїв», – згадують курсантські роки Сергія Лакея його командири.

Ці якості неабияк стали в пригоді Сергію після отримання лейтенантських погонів та початку служби на офіцерських посадах. «Бойовий козак!» – так про офіцера кажуть його побратими. Згадують, що він завжди був у вирі подій, не любив «кабінетної» роботи. Вислів «Справи цінніші за будь-які слова» був гаслом для Сергія. Він завжди намагався якнайкраще організувати роботу підпорядкованого колективу, налагоджував співпрацю із взаємодіючими підрозділами, аби спільно та ефективно протидіяти протиправній діяльності на кордоні. За роки служби Сергій Лакей виконував завдання на офіцерських посадах на лінійних підрозділах та підрозділах швидкого реагування у Східному та Південному регіональних управліннях Держприкордонслужби. Також проходив службу і в тодішній зоні АТО/ООС, а після закінчення факультету підготовки керівних кадрів – очолював підрозділи охорони кордону на найбільш складних напрямках.

На момент повномасштабного вторгнення Сергій Лакей служив в штабі Луганського прикордонного загону. Прикордонник не вагаючись став на захист рідної Батьківщини, виконував бойові завдання практично «на нулі». «Хто, як не ми? Ми захищаємо те, що за нашими спинами – нашу землю, наших дітей, батьків, друзів!» – писав в ті дні Сергій своїй сестрі. Він був не з тих, хто б злякався, обійшов, збіг... Він був з тих, хто завжди попереду, жив свободою та волею України та завжди був на захисті справедливості!

«У нього, незважаючи на всі умови – все було добре: кожен день Сергій був у войовничому, оптимістичному та піднесеному настрої Воїна. Зранку завжди була кава на вогнищі, нормальна їжа, чисті шкарпетки та свіжий вигляд.  Коли почалися серйозніші завдання – він завжди був вмотивованим, активним, у постійному русі та доброму гуморі. З кожного виходу повертався щасливим – ніби нарешті життя дало йому можливість показати свій норов та потенціал. Усі його чекали із завдань, бо те, що він робив, було під силу лише одиницям», – писали сестрі Сергія його бойові побратими.

9 березня 2022 року, після бою біля населеного пункту Терни, Краматорського району Донецької області з прикордонником було втрачено зв'язок. Довгий час Сергія вважали безвісти зниклим. Рідні не могли повірити в те, що їх Сергій, їх блакитноокий, сміливий, розумний та кмітливий Сергій, який міг дати раду будь-якій складній ситуації, загинув… Понад рік всі жили надією, що він живий, що, можливо, пораненим після бою потрапив у полон. Проте, на жаль, підтвердилося найгірше – тіло воїна було знайдене та ідентифіковано. Сергій Лакей все ж таки поліг у тому запеклому зіткненні з окупантами.

Впродовж служби офіцер отримав чимало відомчих нагород, відзначали заслуги Сергія також і командири взаємодіючих підрозділів та керівники місцевого самоврядування. Однозначно заслуженою стала і відзнака «За мужність в охороні державного кордону». Також за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій Присязі Указом Президента України в березні 2022 року майора Сергія Лакея було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».

«Є вираз, що Бог забирає найкращих. Можливо так Він продемонстрував нам, що Сергій був найкращим серед нас!» – кажуть його побратими. А сам Сергій, бувало, казав: «Тільки боротьба, а не сльози та відчай!»

Так, відважний воїне! Не сльози та відчай, а – справедлива помста! Помста за тебе та за кожного, хто поліг у цій жорстокій війні!

Світла пам'ять!