2014 рік видався складним для українських воїнів, їх сімей та мирного населення Донецької та Луганської областей. Російські найманці вели жорстокі обстріли з території Росії.

Та, аби ще більш дестабілізувати ситуацію, засилали диверсійно-розвідувальні групи на територію України.  

На той час мобілізований Руслан Володимирович Черемис не зволікаючи став на захист країни. Він потрапив до відділу прикордонної служби «Біловодськ» Луганського прикордонного загону. У підрозділі до старшого сержанта ніхто інакше ніж «майор» не звертався. Це свідчило про його сміливість і здатність приймати вольові рішення у найскладніших моментах, а їх тоді було не мало. 

31 жовтня 2014 року старший сержант Руслан Черемис, рухаючись маршрутом, здійснював доставку прикордонного наряду до місця несення служби на українсько-російському кордоні. Руслан добре знав маршрут слідування, оскільки щодня їздив тією дорогою та був переконаний у безпечності руху.

Висадивши наряд, старший сержант почав рухатись до відділення, не сподіваючись, що на цю місцевість можливий захід ворожої ДРГ, яка після себе залишила небезпечну закладку. Однак під час руху службовий автомобіль «УАЗ», яким керував Руслан, здійснив наїзд на протитанкову міну ТМ-62 та підірвався. Від отриманих внаслідок детонації міни травм прикордонник загинув на місці. Життя оборонця кордону обірвалося біля населеного пункту Нижньобараниківка Біловодського району Луганської області на польовій дорозі за кілька десятків метрів від державного кордону з Росією.

Того дня Руслан збирався додому, до сім’ї, до рідних…   

На місці трагедії прикордонники знайшли телефон Руслана, який дивом залишився в справному стані, та замість голосу чоловіка дружина почула інший чоловічий голос, який повідомив: «Руслана немає в живих».

Так і не дочекались вдома свого тата маленька донька та чоловіка кохана дружина …

Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Руслан Черемис посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Вічна слава Герою!