В пам'ять про чоловіка вона плете маскувальні сітки та допомагає прикордонникам FPV-дронами.

Пані Тетяна Абрамчук втратила коханого в Соледарі. Її Андрій загинув у січні 2023 року. Чоловік став добровольцем, попри «білий білет». Казав: «Піду я, щоб не довелося йти моїм дітям». Службу ніс самовіддано. Побратими до останнього не вірили, що з поля бою на щиті везуть їхні «золоті ручки» - так між собою називали полеглого за його вправність та майстерність в облаштуванні фронтового побуту.

Андрій Абрамчук з дитинства мав бійцівський характер. Він передався і дружині. Тетяна Вікторівна організувала сусідів навколо доброї справи. Для побратимів чоловіка вони плетуть маскувальні сітки. Днями жінка придбала та передала прикордонникам дрон-камікадзе. Каже, хай збереже комусь життя.

«Ми постійно підтримуємо контакт з побратимами чоловіка. Вони завжди уважні і піклуються про нашу родину. Коли ми збиралися ставити пам'ятник Андрійку, пропонували допомогти коштами. Ми поки справляємося самі, а ось їм наша підтримка потрібна. Хочеться хоч чимось допомогти. Хоч якийсь маленький вклад зробити. Сподіваюся, цей дрон збереже комусь життя», - зазначає дружина загиблого.

Допомогу від пані Тетяни прийняв командир її полеглого чоловіка. Заступник начальника загону підполковник Олександр Гребенюк керував підрозділом, котрий тримав оборону Соледару. Загиблого знав особисто. Каже, був чесний, добрий, працьовитий. Завжди старався допомогти при облаштуванні побуту, міг полагодити що завгодно, був для побратимів дбайливим батьком, котрий завжди ладен був підставити своє плече. За словами пані Тетяни, Олександр Володимирович з перших днів загибелі її чоловіка допомагає та підтримує їхню родину.

«Це офіцер з великої літери. На зв'язку з перших днів. Коли мені потрібно було зібрати купу документів, я була в такому стані, що не знала за що хапатися і до кого звернутися. Він перший прийшов на допомогу. Це командир, якому дійсно болить. Дуже душевна людина. Велика вдячність йому від нашої сім'ї», - каже пані Тетяна.

Разом з родиною Абрамчуків Олександр Гребенюк відвідав могилу побратима та поклав квіти до пам'ятника полеглому героєві.

Прикордонники схиляють голови у жалобі за загиблим та щиро дякують його родині за надану допомогу. Вона поїде на фронт, щоб, як мріє пані Тетяна, зберегти комусь життя.