Інколи потрібно зробити два кроки назад, щоб потім ступити три кроки вперед.

«На момент повномасштабного вторгнення я був строковиком та проходив службу на Херсонщині. Пам’ятаю, о 4-й ранку ми отримали команду зайняти позиції та, в разі появи військових рф, відкривати вогонь на ураження. Тримали оборону близько 10 годин, проте ворог просувався надто стрімко, великими колонами і ми були змушені відійти», - згадує прикордонник Владислав Рубанов.

Після виходу з Херсону хлопець потрапив до одного з прикордонних підрозділів на півдні, де прийняв рішення про підписання контракту, адже вважав своїм обов’язком боронити свою державу, тож вже згодом знову вирушив на Херсонський напрямок.

«Понад три місяці ми знаходилися поблизу окупованого Херсону. Ворог постійно обстрілював нас та робив спроби захопити території, проте ми втримали свої позиції, а за кілька днів до ротації наш підрозділ звільнив один з населених пунктів. Згодом і Херсон також було звільнено», - розповів прикордонник.

На новому місці служби прикордонник почав опановувати кінологію.

«Я завжди мріяв мати собаку, яку б навчив всього сам, адже найприємніше у цій справі – це бачити результат своєї роботи. Зараз у мене чудова напарниця Харді. Разом з нею і зброю та вибухівку можна буде знайти, і ворога швидше  здолати», - зазначає кінолог.