Тут разом з колегами Віталій захищає нашу Батьківщину від російських окупантів.

Вдома на нього чекають трирічна донька і п’ятирічний син. Щоранку, прокидаючись, Тарасик і Соломійка запитують у мами: «А татко вже скоро повернеться?» Дружина Віталія Олена завжди відповідає дітлахам, що так, скоро і обов’язково з перемогою.

Олена розповідає: «Ми дуже дружна сім’я. Кожні вихідні проводимо разом. Тепер малечі дуже дивно, що батько не поруч з ними. Я намагаюся пояснити, що він зараз захищає нашу країну і нас від ворога, що звідси ми повинні підтримувати його, молитися за нього і дуже вірити у його найшвидше повернення. Віталік для нас завжди був головою сім’ї, опорою і захисником. Тепер він і його побратими – це наш основний захист, наша гордість, наша надія на мир і щасливе майбутнє наших дітей!»

Сьогодні, у День батька, ми щиро бажаємо, аби усі батьки, які змушені були залишити свої сім’ї заради виконання військового обв’язку, повернулися живими і неушкодженими до своїх домівок.

Миру, добробуту, удачі і козацького здоров’я вам, любі наші Татусі! Ми віримо у вас і дуже чекаємо на вас! Ви наші Герої!

Слава Україні!