Учора, 8 червня, на 35 році життя, зупинилося серце капелана Національної академії Держприкордонслужби України отця Дмитра Махоти.

Свого часу Дмитро Махота став першим капеланом в Державній прикордонній службі України. Шість років обіймав посаду капелана прикордонного вишу, був головним капеланом Хмельницької області.

До священнослужителя зверталися військовослужбовці різних віросповідань і він ніколи нікому не відмовляв у доброму слові, молитві, підтримці чи пораді.

Дмитро Махота виріс у родині священнослужителя. Після закінчення школи вступив до Хмельницького національного університету та паралельно навчався ще й у Волинській Православній Богословській Академії. В університеті закінчив військову кафедру, після чого свідомо пішов на строкову службу, адже хотів відчути, що таке військо.

Дмитро Махота у 2010 році розпочав службу у 19-й ракетній бригаді «Свята Варвара» у Хмельницькому.  У 2013 році попросив благословення у вищого духовенства, аби потрапити у братію Михайлівського Золотоверхого монастиря. Служіння там настільки захопило чоловіка, що він навіть мав думки постригтися в монахи. Проте на його наміри вплинули події революції Гідності у січні 2014 року. Саме в Михайлівський собор заносили поранених та вбитих, над якими він читав молитви. На Майдані була потреба у священнослужителях, в капеланах, і отець Дмитро відчув, що саме капеланство — його покликання. Він перейшов до Православної Церкви України й вирішив пов'язати своє життя з військом.

У 2017 році отець Дмитро Махота розпочав службу у каплиці Архистратига Божого Михаїла та Всіх Небесних Воїнств, яка знаходиться на території Національної академії Держприкордонслужби України й офіційно став військовим капеланом прикордонного вишу. 

Для кожного отець Дмитро намагався знайти правильні слова, поради, молитви. Разом з курсантами він займався волонтерською діяльністю: збирав та відвозив речі внутрішньо переміщеним особам, дітям-сиротам, збирав кошти для військових, які виконують бойові завдання.

Колектив Держприкордонслужби висловлює щирі співчуття родині, близьким та рідним Дмитра Махоти.

Нехай Господь оселить його душу разом з праведними. Вічна пам'ять!