Почути такі слова від військовослужбовця строкової служби, мабуть, є найщирішою вдячністю за складну психологічну роботу військового капелана.

Інститут військового капеланства у Держприкордонслужбі запроваджений зовсім недавно, проте впевнено зайняв передові позиції у системі соціально-гуманітарного забезпечення персоналу та є невід’ємною складовою зміцнення бойового духу і морально-психологічного стану військовослужбовців органів та підрозділів охорони кордону.

На службі в Мукачівському прикордонному загоні є два військових капелани протоієрей Мукачівської греко-католицької єпархії Олег Сорока та протоієрей православної церкви України Віктор Худяк – високоосвічені священнослужителі, які окрім забезпечення релігійної просвіти колективу, активно долучаються до проведення виховної роботи з військовослужбовцями.

З початком російської військової агресії капелани стали справжнім духовним щитом для наших воїнів на передовій. Їх настанови та готовність вислухати й підтримати не менш важливі і на мирній території України.

Особливо помітною стає роль капеланів у подоланні психологічної напруги, яка виникає у військовослужбовців строковиків, коли ті потрапляють у динамічний вир завдань з охорони державного кордону. Період адаптації до військових буднів не усім молодим чоловікам дається легко. Звичайно, усе їх життя їм наголошували, що вони чоловіки і мають бути сильними. І так, вони сильні і старанні, але й вони іноді потребують розуміння, так званої розрядки, що настає від простого спілкування із людиною, якій не байдужі переживання співрозмовника. Часто, саме такі розмови та саме та небайдужість, яку дають священнослужителі, допомагають людині по-новому подивитися на звичний чи, на певному етапі життя, нестерпний стан речей.

Отець Віктор та отець Олег постійно відвідують підрозділи охорони кордону, які є на ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону, щоб почути, розрадити чи застерегти від необачних вчинків тих, хоче бути почутим, хто хоче розуміння, хто потребує поради. До їх промов, дослухаються й ті, хто ще донедавна нічого не знали про Бога та християнство.

Варто зауважити, що строковики все частіше звертаються до капеланів з проханням, просто поговорити із ними після загальних заходів. Такі прохання не можуть не радувати священників, адже свідчать про зростання довіри до них, а відтак і віри строковиків у власні сили. Ця віра, перш за все, допомагає їм переборювати свій страх перед майбутнім.

Від початку служби військових капеланів у загоні, до них за порадою звернулося сотні військовослужбовців, троє навіть виявили бажання охреститися. Часто хлопці просять посповідати їх і зізнаються, що у їхньому житті це перший досвід сповіді.

Отець Олег та отець Віктор щиро сподіваються, що їх проповіді про справжні християнські цінності знайдуть місце у серцях хлопців, які охороняють кордони нашої країни та стануть у майбутньому їх духовною підтримкою й мотивацією до позитивних змін у житті.