Прикордонники долучилися до заходів, присвячених одній з ключових культурно-мистецьких подій 2022 року - 300-річчя Григорія Сковороди.

Напередодні ювілейної дати в публічній бібліотеці Білгород-Дністровської громади, моряки-прикордонники взяли участь у літературному екскурсі «Особистість поза часом і простором»,  присвяченому видатному діячу.

Охоронці морських кордонів говорили про життєвий та творчий шлях Григорія Савича Сковороди, пригадали та знову пізнали рядки творів письменника, знайомились з ілюстраціями до них. Також військовослужбовці взяли участь у літературному квесті, в ході якого доповнювали та відгадували назви віршів та творів, продовжували афоризми філософа та розшифровували найвідоміші вислови.

Крім того, на базі Дунайського інституту Національного університету «Одеської морської академії» пройшла тематична презентація «Світ Сковороди», яка присвячена творчій та культурно-громадській діяльності видатного українського філософа-митця. До джерела духовної величі та сучасності долучилися моряки-прикордонники Навчального центру Морської охорони та курсанти Одеської морської академії.

На знак спадкоємності історичних подій і постатей, що присвятили і присвячують життя Україні, захід розпочався хвилиною мовчання за загиблими захисниками і українцями, полеглими від рук російських агресорів і окупантів.

«Про істину та справедливість, про працю, щастя та нещастя, світ і темряву, тлінне й вічне, внутрішній світ людини»,- таким оригінальним висловом розпочав свій виступ директор Дунайського інституту Національного університету «Одеської морської академії» доктор технічних наук професор Чимшир Валентин Іванович.

«Його називали найвільніша людина на землі, слава української, європейської і світової філософії – Григорій Сковорода. Сам же він ніколи не називав себе філософом. А свої трактати, листи найчастіше підписував так: «старець», «старчик», «пустельник» або «студент Григорій Сковорода». Першу половину життя Сковорода провів у мандрах за знаннями: обійшов пів університетської Європи, а в другій половині розносив набуті знання по рідній землі. Поет вірив, що домандрує до такої людини, котра потребуватиме і його поради. Але духовна кар’єра не приваблювала мислителя. У свідомість сучасників і нащадків Г. Сковорода увійшов, як народний вільнодумний філософ, мандрівний учитель життя»,- зазначив Валентин Іванович.

Заступник начальника Навчального центру Морської охорони кандидат технічних наук Стадник Олександр Іванович в своїй промові про носія космічного розуму і визначного містика української землі окреслив цікаві факти: «Одних у Сковороді сьогодні приваблює те, що можна б умовно назвати вільнодумством, інших – глибока містика і аскетизм. Життєпис Григорія Сковороди – це історія безнастанних шукань духовно багатогранної людини, яка невтомно пропагувала ідеали правди, добра, духовної краси, гуманізму».

Сковорода жив, пізнавав світ і творив в дорозі. Постійно мандрував, постійно, так би мовити, користувався простором… Його думки бігли натрудженим шляхом за горизонт. Філософ стверджував: «Життя ж наше – подорож». Мислитель Г. Сковорода вважав, що людина має два серця: старе і нове. У людини, з одного боку, є старе, або земне, матеріальне, тварина, гріховне, інстинктивне серце, а з іншого – нове і чисте, спокійне, тихе, сприймає, вічне і прозорливе».

Кредо Г. Сковороди: жив, як учив, і вчив, як жив.

Життя не розходиться з принципами. Життя, як жанр. І це викликає захоплення. Іншого такого представника практичної моральної філософії немає.

Саме в рік, коли Україна відзначає 300 років з дня народження Г.С. Сковороди, російський агресор знищує його музей в с. Сковородинівка, де завершив свій земний шлях видатний філософ.

Захисники, курсанти та присутні гості зійшлися в думці, що українську культуру знищити неможливо.

І як сказав Сковорода: «Світ ловив мене, але не впіймав». Так і нас не впіймати!  Ми все одно переможемо! І наша культура і наші цінності будуть жити вічно!