«Страху не було, лише хвилювання за особовий склад», - саме так згадує перший день повномасштабного вторгнення ворога з півночі прикордонник з позивним «Сивий».

Що таке війна, «Сивий» відчув ще у 2015 році, коли проходив службу в зоні проведення АТО. Потім ООС і чергова ротація на північ. І так склалось, що 24 лютого він очолював одну з груп прикордонників, яка стримувала наступ колони російської техніки, що віроломно порушила кордон з білорусі та рухалась на Київ.

Далі бій, підірвані мости, обстріли, маневри, відбиття нападів та відтиснення ворога на територію поплічниці московії – білорусі. І при цьому офіцер зумів зберегти живими весь підлеглий особовий склад. 

«Прикордонник має бути там, де він потрібен своїй країні, а зараз йде війна на території нашої держави, і ми будемо стояти до кінця», - каже «Сивий». «А тут ворог був майже в столиці України, біля домівки, де діти й онуки. І з’являються сили не дати загарбникам добратися до них та продовжувати боронити свій народ і рідну землю», - зазначає захисник і додає, -   «Нічого, що сива голова, за п’ятий десяток перевалило, ми ще можемо постояти. Вдома рідні, і заради них маємо перемогти – зберегти життя, історію, надбання, спогади. Передати дух вільного Українського народу наступному поколінню передати все, окрім війни».

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі прикордонника Сивого відзначено державною нагородою «За військову службу Україні».

Прикордонники налаштовані на перемогу! Все буде Україна!