Держприкордонслужба України продовжує заходи щодо створення безбар’єрного середовища для осіб, які перетинають кордон та відвідують органи відомства.

Нагадаємо, що цього року була запущена послуга перекладача жестової мови у пунктах пропуску для авіаційного сполучення «Бориспіль», «Київ (Жуляни)», «Одеса», «Львів», а також у КПВВ «Станиця Луганська».

На початку літа цього року аеропорт «Бориспіль» на безбар’єрність проінспектували https://dpsu.gov.ua/ua/news/Borispil-proinspektuvali-na-bezbarrnist/ перша леді Олена Зеленська спільно з представниками Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), міністром інфраструктури України Олександром Кубраковим та родинами з дітьми. Невдовзі після цього Верховна Рада України прийняла, а Президент України підписав https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-pidpisav-zakon-shodo-posilennya-socialnih-gar-69909 закон щодо посилення соціальних гарантій для людей з інвалідністю. Серед іншого, документом визначено, що люди з інвалідністю, котрі їдуть на лікування та мають відповідні документи, особи з інвалідністю І групи та особи, що їх супроводжують, мають право на пріоритетне проходження пунктів пропуску через державний кордон України та контрольних пунктів в'їзду/виїзду на тимчасово окуповані території (не частіше одного разу на тиждень в один бік).

Активізувати та систематизувати заходи зі створення безбар’єрного простору має реалізація Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в України на період до 2030 року.

Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Наразі Державна прикордонна служба України сформувала бюджетний запит щодо Облаштування ряду внутрішніх об’єктів для забезпечення рівних можливостей осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, ширшого залучення перекладачів жестової мови для забезпечення можливості на реалізацію права на звернення та отримання послуг особами з порушеннями слуху. Серед іншого плануються заходи щодо застосування сучасних електронних сервісів та дистанційних технологій тощо.