За покликом серця Олег обрав небезпечну, але почесну професію -  професію воїна, захисника України.  У 2006 році він поєднав свою долю з Державною прикордонною службою України та служив у

Учора у с. Молога, що на Одещині провели в останню путь військовослужбовця Держприкордонслужби, учасника АТО, сержанта Олега Кислицького.

За покликом серця Олег обрав небезпечну, але почесну професію -  професію воїна, захисника України. З 2002 по 2006 рік він проходив службу у лавах Збройних сил України, приймав участь у миротворчих операціях за межами України. У 2006 році він поєднав свою долю з Державною прикордонною службою України та служив у Білгород-Дністровському прикордонному загоні.

Сьогодні сержанту Олегу Кислицькому було б 32 роки. Такий чоловік заслуговував на довге та щасливе життя. Проте доля розпорядилась інакше.

З загостренням ситуації на східних рубежах нашої держави, Олег без зайвих вагань вирушив на захист України.

У серпні минулого року прикордонник разом зі своїми бойовими побратимами здійснював прорив з «Довжанського котла», але йому так і не вдалося повернутися живим. Довгий час його вважали, як особу без встановленого місця знаходження. 

З того часу рідні та близькі, колеги по службі, керівництво Держприкордонслужби та Білгород-Дністровського загону, волонтерські організації, та усі кому не байдужа доля захисників наших рубежів не припиняли пошуки Олега.

«Ми до останньої хвилини сподівались отримати звістку про те, що Олег живий, знайти його та повернути до родини, до нашого дружнього колективу», - говорять колеги по службі.

Минулого тижня, усі хто чекав, вірив та сподівався зустріти живого Олега отримали трагічну звістку – сина, брата, бойового товариша Олега Кислицького більше немає в живих.

Віддати останню шану Олегу Кислицькому прийшли рідні, друзі, бойові побратими, односельчани учні школи у якій навчався захисник своєї землі – справжній Герой.

Поховали Олега Володимировича Кислицького на селищному кладовищі поряд з його дідусем та бабусею.