Війна для Олександра Стоянова почалася у 2014 році. Тоді, ставши до лав прикордонників, боєць на псевдо «Exiv» вирушив на Схід захищати Батьківщину.

За участь у бойових діях Олександра нагородили медаллю «За мужність в охороні державного кордону України» та присвоїли військове звання «лейтенант». Через рік воїн демобілізувався, виховував сина та планував будувати кар’єру в цивільному житті.  

Плани та мрії довелося відкласти через повномасштабне вторгнення рф в Україну. Олександр знову повернувся до прикордонників. Спочатку виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку, а згодом по ротації потрапив до Маріупольського загону морської охорони. Зараз Олександр – командир групи у відділі спеціальних дій.

«Є можливість самовдосконалення. Хотів опановувати сучасні навички, які будуть користі та забезпечать перевагу над ворогом. На початку війни БпЛА були новинкою. Опанував, навчився управляти. Зараз вже сформована та підготовлена група операторів БпЛА. Бійці проходять стрілецьку та водолазну підготовку, вчать тактичну медицину. Військових залучають до тренувань та навчань, зокрема, за кордоном», - ділиться прикордонник.

Увесь цей час, найбільшою підтримкою для Олександра була дружина.

«Я захоплююсь своєю дружиною. На останніх термінах вагітності вона категорично відмовилась залишати Україну. Хвилювався страшенно. Та за два місяці після початку повномасштабної війни я вдруге став батьком», - розповідає Олександр.

Сьогодні Олександр мріє, аби одного дня в Маріуполі знову замайорів український прапор.

«Коли мені запропонували посаду у 23-му загоні морської охорони, це було наче дежавю, – каже Олександр. – Бойовий шлях я почав саме під Маріуполем. Брав участь в боях в Сєдовому, Безіменному. 31 серпня 2014 року на моїх очах ворог знищив катер Маріупольського загону Морської охорони «Гриф», який чергував в морі. Тому я впевнений, що разом з цим загоном ми неодмінно повернемо Маріуполь», - каже морський захисник України.