Солдат Юрій Яремович Бойчук народився 3 січня 1986 року в місті Червоноград на Львівщині.

Був талановитим хлопцем: мав хист до ручної роботи та підприємницької діяльності. Тому до війни він професійно реалізувався в будівельному бізнесі в різних країнах Європи, зокрема Польщі, Німеччині, Іспанії. Однак коли почалася повномасштабна агресія росії проти України, відчув поклик Батьківщини, повернувся додому та став на захист України.

У серпні 2022 року був мобілізований до лав Донецького прикордонного загону. У грудні, після кількох місяців навчань та тренувань разом із побратимами вирушив на виконання бойових завдань у район міста Бахмут. Там проявив себе як відповідальний, ініціативний та героїчний воїн. Побратими солдата Юрія Бойчука розповідають, що коли посеред зими його підрозділ був змушений займати бойові позиції в будівлі при двадцятиградусному морозі, він за два дні з підручних матеріалів збудував пічку, яка довгий час рятувала військових від лютих морозів і, можливо, в підсумку врятувала не одне життя.

Солдат Бойчук був безстрашним воїном, готовим ризикувати власним життям заради побратимів. Саме так він і отримав поранення 3 січня 2023 року. У місті Соледар він допомагав евакуювати важкопораненого друга, коли в місце їхнього перебування прилетів ворожий снаряд. Розрив боєприпасу завдав Юрію Бойчуку важкого поранення плеча. Солдат Бойчук був евакуйований, відтоді лікарі кілька місяців боролися за те, щоби врятувати його руку. Утім, ця боротьба виявилася занадто важкою для нього. 25 травня 2023 року його серце зупинилося.

Смерть солдата Юрія Бойчука – величезна втрата для його матері, сестри, нареченої, а також побратимів, які його цінували та поважали. Разом із Юрієм Бойчуком Україна втратила ще одного свого достойного й талановитого сина, яких нам усім так бракуватиме.

Учора на Львівщині попрощалися зі загиблим прикордонником. Пам’ять про Юрія Бойчука житиме вічно в наших головах і серцях!

Герої не вмирають!