«Малий 20 на прийомі» - ці слова постійно лунають в ефірі, коли на службі екіпаж малого катера Морської охорони «BG-20».

Екіпаж цього МКаМО складається з молодиків, які своєю наполегливістю та завзяттям до виконання завдань досягли відмінного морського гарту та мають чималий досвід служби. Але є ще один фактор згуртованості – справжня дружба між ними, яка випробувана часом, щедро здобрена морською сіллю та з початком повномасштабної війни лише міцнішає.

23-річний Юрій родом з Одеси. Його батько також військовий, тому з армійським життям хлопчина знайомий ще змалку, з дитинства звик до порядку та зосередженості. Разом з тим, світогляд юнака сформувався у чіткому розумінні того, що захищати свою країну – почесна справа. Прагнув стати моряком. Восени 2019 року сам пішов до ТЦК, де отримав розподіл до Морської охорони Державної прикордонної служби України.

На посаді старшого моториста-рульового одного з малих катерів Одеського загону Морської охорони Юрій вирізнявся відповідальним ставленням до виконання своїх обов’язків. Служба на катері була до вподоби матросу й він із задоволенням і жагою набував неоціненний досвід.

«Служба на малому катері дещо специфічна, адже кількість екіпажу невелика й кожен має чималий напрямок роботи, тому це величезна відповідальність. Й від злагодженості та згуртованості екіпажу залежить не лише боєготовність і належне виконання завдань, а й безпека його живучості. Море завжди непередбачуване. Втілення спокою та люті одночасно. Стихія, яка дає пізнати самого себе», - каже Юрій.

Майже за рік молодий та перспективний моряк-прикордонник «доріс» і до посади командира малого катера.

З початком повномасштабного вторгнення екіпаж катера, охороняючи морські кордони держави та виконуючи бойові завдання, здійснив понад 200 виходів у море та подолав понад 10 000 морських миль. В ці милі вкладалися й сотні виходів для забезпечення роботи оглядових груп в рамках зернової ініціативи. Часто погодні умови в морі були настільки несприятливими, що доводилося проявляти дива витримки та віртуозну маневреність, аби забезпечити оглядовій групі безпечну висадку на судна.

За штурвалом «двадцятки» сьогодні старший матрос Лев. У свої 22 роки вже має чималий досвід управління малим катером, який під його керуванням завжди класно «ріже хвилю».

Лев також змалку мріяв стати моряком. Крокуючи до мети, закінчив Одеський професійний ліцей морського транспорту. Згодом поталанило стати морським прикордонником.

За відгуками багатьох побратимів, Лев – рульовий від Бога. Він настільки вправно та хвацько кермує, навіть у найагресивніших погодних умовах, що це завжди викликає у тих, хто знаходиться на борту, справжнє захоплення, навіть, попри неабиякий сплеск адреналіну.

«Море випробовує і багато чому вчить. В керуванні катером потрібна щосекундна повна концентрація. Відчуваю справжню насолоду від управління ним. Він - наш побратим, який має свою душу, характер, а іноді й норов може проявити. Катер відчуває добре й належне ставлення до нього і завжди віддячує справною роботою всіх агрегатів. І це дуже важливо, адже за штурвалом катера я несу відповідальність за тих, хто на борту», - каже Лев.

Повномасштабне вторгнення рашистів спершу викликало у юнака деяку розгубленість, яка згодом спроектувалася у лють до ворога й повну концентрацію на виконанні завдань.

«Ми настільки згуртовані, що, відверто кажучи, я вже не уявляю себе без нашого екіпажу та своїх друзів-колег. Морський прикордонник – престижна професія і я пишаюся тим, що у важкий для країни час захищаю Батьківщину пліч-о-пліч з побратимами. Ми обов'язково знищимо ворога та звільнимо наші землі, адже наша єдність та сила духу є непереможними!» - впевнений Лев.

Наймолодший член екіпажу, 20-річний Віктор, також родом з Одеси й виріс у сім’ї військового. Так само як і Лев, перші навички морської справи отримав в Одеському професійному ліцеї морського транспорту. І також, як і Юрій, не вагаючись, ще у 2021-му прийшов до ТЦК зі свідомим бажанням продовжити славну сімейну традицію – стати захисником рідної держави. Юнаку, який марив морем, пішли на зустріч й він став морським прикордонником.

Віктор як справжній моряк, дещо мовчазний, адже завжди вдумливий та філософськи сприймає будь-які події. Вважає, що навіть у штормових умовах море – це місце спокою.

«Служба на борту катера дуже нас згуртувала. Взаємоповага, відвертість та щирість, спільна ціль. Ми стали справжніми друзями, навіть, братами. А війна робить нас ще міцнішими. Саме в бойових умовах пізнаєш, хто справді прийде на допомогу, а хто – ні. Об’єдналися усією країною і готові на все задля нашої спільної Перемоги. Незламність нашого народу відтепер відома усьому світові. І ми будь-що звільнимо Україну від окупантів», - ділиться думками юний філософ.

Сьогодні екіпаж МКаМО «BG-20» - один з кращих в Морській охороні.

Всі троє морських прикордонників мають численні відомчі нагороди, а командира катера було, зокрема, відзначено нагрудним знаком Голови Державної прикордонної служби «За мужність» та медаллю від Міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України».

Свідомі, відповідальні, патріотично налаштовані, вони є прикладом для інших і постійно прагнуть до самовдосконалення. Вміють приймати рішення й готові завжди відповідати за них. Люблять ризик, який для них на кшталт гормону щастя, проте не нехтують правилами безпеки й завжди виважено прораховують ситуацію наперед. Вирізняються справжньою шляхетністю і хоча різні за характером, але об’єднані спільною справою захисту Батьківщини та жагою до моря. І мету мають теж спільну – взяти участь у деокупації українських територій і підняти прапори України та Морської охорони в Криму.

Разом до Перемоги та здійснення мрій!