Навесні, під час карантину, курсантка Національної академії Держприкордонслужби Вікторія Ганаба поставила перед собою амбітну мету – прочитати до кінця року 100 книжок.

І от, 2020 рік позаду. Вікторія успішно склала сесію та вийшла на канікули. Час підбивати підсумки.

«На початку цього року я запланувала прочитати 100 книг. Такий собі виклик для самої себе – чи зможу віднайти час у щільному графіку навчання та повсякденних справ!? Завдання виконане, омріяна сотня і навіть з невеликим хвостиком є», - розповідає дівчина.

Звичайно, у читанні головне не кількість, а якість та зміст прочитаного. Вікторія зазначає, що цей досвід – це не просто досягнуте омріяне число. «Результати цього особистого «експерименту» виявилися для мене значно більшими: навчилася краще планувати час (якщо є бажання завжди віднайдеться спосіб його здійснити); відкрила для себе світ літератури (познайомилася з творчістю багатьох письменників про яких рік тому нічого не знала); вкотре переконалася, що самореалізація, яскравість життя й активність – це справа рук самої людини!», - каже Вікторія Ганаба.

А ще захоплення читанням надихнуло курсантку створити сторінку «Книжкова шафа» у Facebook, де вона ділиться своїми враженнями від прочитаних творів та спілкується з такими ж любителями читати. Так, з книг, прочитаних за цей рік, найбільше Вікторію вразили «Адвокат диявола» Е. Неймана, «Чума» А. Камю, «Сліпота» Ж. Самараго, «Великий Гетсбі» С. Фіцджеральда, «Парфумер» П. Зюскінда, «Розмальована вуаль» С. Моема, «Квіти для Елджернона» Д. Кіза та «Вбити Пересмішника» Г. Лі.

«Книги доволі різні, але кожна із них викликала різні емоції – одна змушувала радіти, інші – переживати та співчувати. Після прочитання деяких книг, як-то «Вбити Пересмішника», я навіть знайшла для себе декілька науково популярних статей з історії США та історії діяльності ку-клукс-клану», - говорить Вікторія.

 Звичайно, на сотні книг прикордонниця не зупиняється, бо любов до книг – то на все життя! Цього року вона хоче прочитати більше відомих творів зарубіжної класики. На черзі книги Уберто Еко «Ім'я Рози» та Германа Гессе «Гра в бісер».