Історія Маріупольського загону морської охорони Держприкордонслужби бере свій початок з 31 липня 1994 року. Тоді було утворено Керченську окрему бригаду прикордонних сторожових кораблів.

Спершу у складі бригади було 5 кораблів та 5 катерів. Військова частина неодноразово реформувалася, змінювалася структурно та чисельно. У 1999 році було розгорнуто додаткову маневрову групу катерів.

Загін забезпечував надійну охорону державного кордону у визначеній зоні відповідальності, протидіяв браконьєрам в морі, виконував пошуково-рятувальні операції. Постійно брав участь у тренуваннях, навчаннях, спеціальних заходах.

Все кардинально змінив 2014 рік. У лютому в Керчі, як і по всьому Криму, з’явились «зелені чоловічки», активізувалися колаборанти. Ситуація щодня погіршувалася. Було ухвалено рішення про термінове перебазування кораблів, катерів та особового складу до материкової частини України.

28 лютого 2014 року загін вийшов з місця базування в Керчі та взяв курс на Азовське море. Йшли у штормових умовах, через льодове поле. Спершу дісталися Бердянська, згодом – Маріуполя. Завдяки рішучим й професійним діям та відданості Україні морських прикордонників загін не втратив жодної одиниці корабельно-катерного складу.

Почався новий відлік історії загону. Тепер моряки-прикордонники базувалися в Маріуполі, загін став Маріупольським, прийнявши під охорону частину Азовського моря. В складі сил антитерористичної операції виконував бойові завдання.

31 серпня 2014 року. Перші втрати побратимів. З берега терористичні війська обстріляли тактичну групу катерів, які перебували на бойовому чергуванні в морі. «Гриф» затонув, загинули командир катера Денис Петухов та сигнальник Богдан Тищенко.

7 червня 2015 року. Малий катер Морської охорони, який проводив рекогносцировку зони відповідальності, підірвався на міні. Загін втратив командира катера Антона Маслія.

2022 рік, і знову трагічний лютий. Загін в Маріуполі, у самому пеклі початку повномасштабної війни. У складі Сил оборони військові обороняли місто ціною життя та здоров’я. Моряки-прикордонники першими зустріли ворога в морі, закрили доступ противнику до Маріупольського порту. Під щільними обстрілами доправляли поранених в польовий шпиталь на «Азовсталь», забезпечували логістику з металургійним комбінатом, вели радіолокаційне спостереження за акваторією Азовського моря. Надлюдська зібраність, сміливість, продуманість дій і постійний ризик.

Під час оборони міста загін втрачав побратимів. Багато військовослужбовців досі в полоні. Але віримо в те, що всі вони повернуться додому живими.

За відвагу та героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, загін отримав почесну відзнаку Президента України «За мужність та відвагу».

Під час заходу з нагоди відзначення річниці загону, усі присутні з болем у серці вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

В стриманій, проте дружній обстановці колектив загону привітав заступник начальника Регіонального управління морської охорони Микола Сирінський: «Вітаю вас з річницею створення! Наш загін має славетний бойовий шлях. Не зрадили українському народові, продемонстрували відвагу та мужність в запеклих боях. Зичу вам міцного здоров’я та твердої віри в Перемогу. На жаль, війна несе в собі біль, горе та втрати. Сьогодні, вшановуючи наших побратимів, низько вклоняємося світлій пам’яті тих, хто віддав своє життя у боротьбі за вільну та сильну Україну. Пам’ятаємо про моряків-прикордонників, які перебувають в російських застінках. Спільними зусиллями та наполегливістю ми повернемо всіх додому. Дякую вашим родинам та близьким за підтримку та вміння чекати в ці нелегкі часи. Щиро дякую за службу всім військовослужбовцям загону. Пишаюся стояти в одному строю! Нас давно чекають наші Керч, Маріуполь та Бердянськ. Обов’язково повернемо своє!».

З вітальним словом до особового складу звернувся і командир загону Михайло Паславський. «Кожен, хто служив в нашому загоні, за 29 років зробив свій внесок в забезпечення надійної охорони морських рубежів нашої держави. Я пишаюся колективом загону та самовідданістю моряків-прикордонників. За нашу свободу та незалежність ми заплатили дуже високу ціну. Назавжди в історії загону залишаться імена наших побратимів, які віддали за Україну найдорожче – своє життя. Робимо все можливе для найшвидшого визволення військовослужбовців, які перебувають в полоні. Я вдячний кожному військовослужбовцю та працівнику нашого загону за вірність Військовій присязі, відповідальність і самовідданість. Кожен робить все можливе, аби наш загін був сильним та надійним. Бажаю всім здоров’я і щоб війна якнайшвидше закінчилась нашою Перемогою!», - зазначив він.

Серед почесних гостей були присутні капітани 1 рангу Олег Олешко та Юрій Лошак, які свого часу були командирами загону, а також представники місцевої влади та взаємодіючих силових структур.

На адресу загону пролунало багато привітань та теплих слів.

Щиро вітаємо особовий склад Маріупольського загону Морської охорони! Бажаємо міцного здоров’я, витримки, подальшої згуртованості та прекрасних звершень на благо України! Разом до Перемоги!

За вагомий внесок у справу охорони державного кордону України забезпечення захисту її державного суверенітету та територіальної цілісності, сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, кращі військовослужбовці загону отримали грамоти та подяки, а також відомчі нагороди.

Двом загиблим побратимам присвоєно чергові військові звання (посмертно):

Максиму Моцевику – «старший матрос».

Андрію Андрієвському – «старшина 2 статті».

Погони отримали рідні загиблих прикордонників.