21-річний гідроакустик-оператор ПЗРК корабля Морської охорони старший матрос Яків ще кілька років тому й гадки не мав, що він поталанить нести службу на бойовому кораблі.

Сам він родом з Одеси й про морську службу чув ще з дитинства - його дід був командиром торпедного катеру на Балтиці, а батько служив строкову у морській піхоті. Після школи Яків вступив до Одеського морського училища, де обрав спеціальність токаря-моториста. Хлопець планував, як і батько, стати професійним токарем. Навіть встиг попрацювати за фахом. В січні 2022 отримавши повістку на строкову службу, молодий фахівець не вагаючись попрямував до територіального центру комплектування.

Батьківське виховання завжди було патріотичне, голова родини чудово знає українську історію, часто і багато розповідав, зрощуючи в серці сина любов і повагу до рідного краю, до Батьківщини. Тож світогляд юнака сформувався у чіткому розумінні того, що захист своєї країни є почесною справою.

За розподілом для проходження строкової служби Яків потрапив до лав Морської охорони Державної прикордонної служби України. Його перший вихід у море був саме у ніч з 23 на 24 лютого 2022 року, коли й розпочалось повномасштабне вторгнення росіян в Україну.

Ворог прагнув захопити й Одесу. Морські прикордонники разом з іншими представниками Сил оборони півдня мали задачу завадити його планам.

На той час строковики вже пройшли відповідну підготовку, проте у складі екіпажів були менше місяця, тому, фактично, їхня служба розпочалася з бойових дій.

«Тоді на кораблі багато що було для мене новим, незвичним. А факт того, що всі задачі доведеться виконувати в умовах реальних бойових дій, що війна підібралася так близько, змушував ще більше хвилюватися. Але чіткі, злагоджені дії та стійкість й витривалість вже досвідчених членів екіпажу, їхня допомога та підтримка, додавали впевненості, спонукали брати з них приклад, якомога краще опановувати морський фах та в жодному разі не підвести екіпаж», - згадує акустик.

Сьогодні старший матрос вже має за плечима понад 70 виходів у море із виконанням бойових завдань. Стійко долає усі навантаження та навіть призвичаївся до несення служби у штормових умовах. Завжди дуже відповідально ставиться до справи захисту держави – саме так, як навчали батьки.

За час служби Яків завзято опановував крупнокаліберний ДШК - влучно стріляє з нього, вражаючи цілі з перших пострілів. Зізнається, що стрільба з «дашки» – це якесь окреме, невимовне відчуття.

Акустика побратими по-дружньому звуть Яша, відгукуються про нього як про розсудливого, чемного, інтелігентного та патріотичного, справжнього чоловіка.

«Корабель для мене вже як другий дім. Екіпаж – це одна сім’я, непорушним правилом якої є злагодженість та згуртованість. На кожного з нас покладено неабияку відповідальність і у єднанні з усією країною ми обов’язково подолаємо ворога, очистимо нашу рідну землю від окупантів!» - стверджує старший матрос.

І йому віримо, як яскравому представнику молодого перспективного покоління, вже загартованого війною і такого вдумливого про майбуття.