Історія Валентини Осадчук з Рівненщини поєднує в собі, здавалося б, цілком непоєднувані речі.

Вона одночасно викликає глибоке співчуття та ще більше захоплення, вражає й надихає на шляхетні вчинки. Із загибеллю сина жінка втратила життєвий орієнтир. Син Петро був її радістю, надією, опорою. Життя хлопця обірвалося в Соледарі під час виконання бойового завдання. При виході з міста підрозділ прикордонників потрапив під мінометний обстріл. Від отриманих травм Петро загинув на місці.

До роковин Валентина Леонідівна фактично жила на кладовищі. Всі дні були схожі між собою: ранок починався зі сліз, вечір – закінчувався ними ж. Та згодом жінка віднайшла своє заспокоєння в підтримці прикордонного підрозділу, де служив її полеглий герой. Пані Валентина неодноразово передавала в Донецький прикордонний загін FPV-дрони. Всі вони були успішно застосовані в зоні ведення активних бойових дій.

Днями прикордонники отримали чергову партію вибухових пташок від пані Валентини. 4 FPV-дрони незабаром зроблять свій вклад у нашу спільну перемогу. Разом з ним благодійниця презентувала військовим 280 упаковок сухих душів, кілька ящиків дігтярного мила, вологих серветок, аерозолі та спреї для ніг. Також порадувала смаколиками, передала ящики з мівіною, печивом, вафлями, цукерками, кавою та чаєм. Для прикордонників презенти стали неочікуваними. Отримана допомога не помістилася в одну автівку.

«Ми їхали за дронами, знали, що ще щось буде, але не уявляли масштаби. За раз все не вдалося забрати. До ініціативи пані Валентини долучилися волонтери з Червоного хреста та місцева Гощанська громада, - розповідає прикордонниця Олена.

Валентина Осадчук уже вкотре гуртує людей навколо доброї справи. Раніше, її прикладом надихнулася та почала допомагати військовим Донецького прикордонного загону родина Старовєрових. Вони також втратили сина в Соледарі й вирішили зробити свій вклад в очищення української землі від окупантів.

«Я рада, що маю можливість допомогти й що люди долучаються. В нас нація така – з відкритою душею і щирим серцем. Я попросила про допомогу і відразу відгукнулася волонтерка Катя з Червоного Хреста та моя добра подруга Надія Полюхович, яка ще з 2014 року опікується родинами загиблих військових. Я дала кошти, вони все закупили та привезли. Катя ще передала металевий посуд для хлопців від Червоного Хреста. Поки в нас є такі люди – бути й Україні, - додає пані Валентина.

 

Жінка закликає допомагати українським захисникам з тилу і тоді, за словами Валентини Осадчук, ми обов'язково переможемо!