На службі Віталій уже понад 10 років. Є учасником бойових дій, тож, що таке війна знає не зі слів.

«Напередодні повномасштабного вторгнення я в складі підрозділу вибув боронити південні рубежі нашої держави на херсонський напрямок. Ситуація там була вкрай складною, адже російські війська просувалися надто стрімко і швидко захопили Херсонську область. Протистояти такій навалі було важко, проте ми тримали свої позиції до останнього», - розповідає прикордонник Віталій Коваль.

«На захоплення цього напрямку ворог кинув велику кількість сил та техніки. Окупанти захоплювали місто за містом і нам зрештою довелося відійти на інші позиції. Під час руху нашої колони розпочався обстріл ворожої авіації і саме в той автомобіль, де перебував я, влучила ракета. Я отримав поранення і мене разом з іншими пораненими евакуювали до міста Херсон у лікарню. А уже за декілька днів місто було під окупацією», - згадує Віталій.

Близько трьох місяців прикордонник разом з пораненими побратимами перебував в окупованому Херсоні. Каже, що ситуація в місті була складною і найважче було знайти можливість зв’язатися з рідними та повідомити, що живий.

«Після виходу з окупації я повернувся до свого підрозділу і продовжив службу, але уже в парі з чотирилапим помічником. Зараз разом зі своєю напарницею Оллі проходимо курс з пошуку наркотичних речовин. Кінологія – нова для мене справа, але мені подобається. Оллі стала мені справжньою помічницею, яка підтримує у важкі моменти та допомагає забути про жахи війни» - каже кінолог.