Днями на Запорізькій землі закохані охоронці кордону Вероніка й Антон поєднали свої долі навіки.

Їх кохання розквітло в розпал війни: воно прийшло так само неминуче, як приходить весна після лютої зими.

Вероніка вже в 19 років поєднала свою долю з прикордонною службою, бо дитяча мрія стати військовою взяла гору. Цілеспрямована та рішуча вона швидко опанувала омріяну професію. Наразі – пріоритетною була служба, і ні про яке кохання вона й не думала, мовляв – не час.

Антон приєднався до прикордонників дещо згодом. Врівноважений та амбітний він з легкістю долав перепони на шляху до поставленої мети та швидко завоював авторитет та повагу товаришів по службі. Кожен з них віднайшов своє місце в прикордонному підрозділі, хоча тоді їх поєднувала лише спільна служба.

Лютий 2022 був сповнений болю, жаху, люті і сліз, а березень 2022 наперекір долі та війні – подарував їм один одного. Ніжне і палке почуття закрутило їх у вирі любові, ніжності, надії на світле та прекрасне майбутнє. Відтак вони разом долали гіркий присмак війни. Закоханні не будували планів на майбутнє, не клялися один одному у вічному коханні, а просто були поруч та насолоджувались кожній миті разом.

Антон освідчився своїй коханій і вони одружились.

«Найбільше війна навчила цінувати час і тих, хто поруч»,- впевнено говорить захисник.- Я вдячний долі, що зустрів своє кохання саме зараз, бо воно надихає, окриляє, додає сил в боротьбі за мирне майбутнє Батьківщини та моєї родини».

Кохання Вам і Перемоги! Нехай Ваше почуття лише міцніє, долаючи жахіття війни, а закоханні серця ніколи не знають самотності й розлуки!