Сімʼї полеглого прикордонника Даниїла Мороза вручили Орден «За мужність» III ступеня. Хвилина мовчання, спогади та сльози на очах рідних розпочали цей захід.

«На жаль, герої вмирають. Вони здобувають вічне життя і вічну славу, залишаються нашим духовним орієнтиром і прикладом для прийдешніх поколінь українців» зазначив заступник Новомосковського міського голови Зайцев Альберт Альбертович.

Заступник начальника Харківського прикордонного загону з персоналу вручив орден «За мужність» III ступеня матері полеглого Героя Даниїла Мороза, який навічно лишився на полі бою. В нього залишилися батьки, три сестри, маленький брат та кохана дівчина з якою вони планували весілля.

Герой-прикордонник Даниїл Мороз народився в місті Новомосковськ, що на Дніпровщині, в дружній та люблячій родині. Ріс з любовʼю до спорту, був дуже розвиненим фізично. З дитинства мріяв стати військовим.

«Данік, так лагідно його називали рідні, з дитинства вирізнявся від інших своїм характером та цілеспрямованістю. Завжди відстоював правильну позицію та вирізнявся своїми моральними якостями. Після закінчення школи, прийняв рішення пов’язати своє життя із військовою службою народу України та вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького», - пригадує мама Тетяна.

У 2020 році з закінченням навчання, доля так вирішила, що по розподілу молодий офіцер потрапив на Харківщину де й проходив службу.

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, Даниїл застав на кордоні з рф. Організовував евакуацію майна та особового складу, та довгий час боронив нашу країну на Харківському напрямку, здійснював заходи з забезпечення оборони та дотримання правопорядку в місті Харків та області.

Завжди вимагав від підлеглих максимального рівня підготовки та завжди сприяв цьому.

«Даниїл завжди мав зразкову особисту поведінку, добрі організаторські офіцерські здібності, ефективно організовував виконання бойових завдань. Цілеспрямований, енергійний, впевнено визначав пріоритетні завдання, швидко реагуючи на зміни в обстановці. Він завжди був ініціативний та вимогливий, як до себе, так і до своїх підлеглих, тому користувався беззаперечним авторитетом у колективі», - пригадує побратим Даниїла на псевдо «Третій».

«Мороз», а в Даниїла це було і прізвище, і позивний, з групою військовослужбовців підрозділу за для ведення в оман окупантів спланували та організували виготовлення макета бойової машини БМ-21 «Град» масштабу 1:1 приховали її на хибній позиції в районі оборони підрозділу. Окупанти проковтнули наживку, й план спрацював. Макет бойової машини став ціллю та був уражений ворожим безпілотником.

«Говорячи про його професійність та підготовку, він був дуже сміливий. Ніколи не шукав приводу сховатися від труднощів. Йшов перший і повертався останнім, завжди переживав за хлопців як за своїх рідних братів. Втрата Мороза дуже вдарила по нас», - згадує побратим на псевдо Пахом.

«Ще до початку війни, він дуже часто любив перевіряти наші наряди, їдучи до нас на велосипеді. Ми проходили ввірену нам ділянку державного кордону десь за 3 години, коли він на велосипеді робив це за 10 хвилин. То о 3 ночі приїде, то о 5 ранку. Шалений був спортсмен», - згадують хлопці сміючись.

Вірний військовій присязі, мужній захисник та патріот України Даниїл Мороз загинув 16 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. За особисту мужність та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації на території Донецької області, взірцевість, вірність військовій присязі, зразкове виконання військового обов’язку наказом Голови Державної прикордонної служби України старшому лейтенанту Морозу Даниїлу було присвоєно посмертно чергове звання «капітан».

Для прикордонної родини мужній, самовідданий, професійний воїн Даниїл Мороз назавжди залишиться прикладом того, яким повинен бути справжній офіцер. Він назавжди закарбував своє імʼя у фундаменті майбутньої сильної, незалежної України. Схиляємо голову і розділяємо разом із близькими та рідними біль непоправної втрати. Жодна жертва не стане марною — ми продовжуватимемо боротьбу до нашої ПЕРЕМОГИ.

Стоїмо зі щитом. Пам’ятаємо всіх, хто на щитах. Вічна пам'ять та вічна шана Герою, який віддав життя за кожного з нас! Герої не вмирають.