Вже більше року пройшло з моменту запеклого протистояння між українськими бійцями та військами російського агресора за пункт пропуску через державний корд

Вже більше року пройшло з моменту запеклого протистояння між українськими бійцями та військами російського агресора за пункт пропуску через державний кордон «Ізварине» (Луганська обл.). Про події того запеклого року згадує начальник відділу прикордонної служби «Тополі» майор Ущук Євгеній Михайлович, який на той момент займав посаду заступника начальника відділу «Краснодон».

– На початку червня минулого року місто Краснодон, що в Луганській області, покинули всі правоохоронці, залишились лише прикордонники. Довкола будівлі відділу прикордонної служби стояли автівки з озброєними людьми, на дахах можна було помітити снайперів - напруження в містечку зростало. Ми вирішили висунутись до пункту пропуску «Ізварине», що за 15 кілометрів від Краснодону, адже дорога на Луганськ була вже декілька днів перекрита сепаратистами. 4 червня, забравши всю техніку та озброєння, колоною висунулись до траси. Весь шлях нас супроводжували озброєні люди, але, на щастя, вогонь у спини не відкривали – чи то Господь допоміг, чи то люди не втратили останню порядність – адже ще вчора ті, хто «опинився по той бік барикад», пліч-о-пліч охороняли порядок у місті та на кордоні, - згадує Євгеній.

8 червня почався перший масований обстріл пункту пропуску «Ізварине». Напередодні ввечері терористи висунули нам ультиматум, щоб до вечора залишити позиції, інакше всіх знищать. Виконувати вимоги терористів ніхто не збирався. Хотіли, напевно, узяти швидко нахрапом, сподівалися, що ми злякаємося. Нічого у них не вийшло. Ми добре підготувалися і відбили наступ, - продовжує розповідь Євгеній Ущук.

Минуло ще декілька днів… З початку осади ми відчували гостру нестачу продовольства та води. Спочатку допомагали місцеві жителі – привозили картоплю, крупи, овочі. Дізнавшись про це, сепаратисти залякали їх, лишивши нас останньої допомоги.

Минуло 16 діб... 20 червня встановилася зловісна тиша… Атака почалася о 9-й вечора…  Наші хлопці часу не гаяли - серед прикордонників були ті, хто в минулому проходив службу в десантних військах.  Ох, і дали вони прикурити сепаратистам! Несамовиті абсолютно! Кулеметами вони швидко «прорідили» ряди терористів, - розповідає  Ущук.

Однак з’явилося п’ятеро трьохсотих – поранення були тяжкі – осколочні, але, на щастя, не смертельні.

У ті моменти декому прийшлось пережити гірке розчарування в людях, адже хлопцям довелося воювати зі своїми знайомими і рідними по різні боки окопу. В один момент ми для них із друзів перетворилися на хунту, фашистів, бандерівців…

Пункт пропуску «Ізварине» під жорстокими обстрілами ще декілька разів переходив під контроль то нашої сторони, то терористів.

7 серпня 2014 бої за «Ізварине» припинилися. На жаль, пункт пропуску й досі під контролем російських терористів.

Однак вірю, що, не зважаючи ні на що, ми зможемо повернути наші кордони, і знову станемо там на варті нашої рідної землі, - додає з упевненістю майор Ущук.