Луганчанин Назар у лавах Державної прикордонної служби понад 3 роки.

24 лютого 2022 року прикордонник зустрів на службі. Звістку про вагітність дружини військовослужбовець отримав, перебуваючи на передньому рубежі оборони України в районі Кремінної. 

– Перший місяць повномасштабної війни був найстрашнішим, – розповідає Назар. – Вагітна дружина, батьки, молодший брат, собака – усі вони були в окупації і я не знав, яким чином зможу їм допомогти вибратися звідти.

Лише влітку 2022 року дружині, а згодом і батькам, вдалось виїхати з окупованих територій. Після ротації Назару пощастило бути присутнім на пологах та дивитись, як побачила світ його донечка. Далі – знову війна та надія на зустріч.

– Пам'ятаю, який був радісний момент, коли нам оголосили про ймовірну ротацію. Сім’я була у безпеці і я чекав зустрічі зі своєю донечкою.

Зараз прикордонник навчається за спеціальністю «військовий кухар», це його четверта спеціальність за час війни. У перервах між заняттями Назар інколи має змогу зустрітись із сім’єю, обійняти та поцілувати рідні щічки донечки.

– У мене мурашки по шкірі, коли я уявляю собі день нашої Перемоги. Дуже хочу його дочекатись і бачити, як росте моя малеча, – мріє прикордонник. – Де хочу жити після Перемоги – не знаю, Україна велика і неймовірна, ми будемо шукати місце, найкраще для нашої дитини.

Ми усі боремось за те, щоб наші діти зростали у вільній та квітучій Україні! Нехай кожна дитина дочекається!