Лос-Анджелес, Ібіца, Коста-Ріка, аранжування музики в будь-яких жанрах, радіоефіри, пляжні лаундж-вечірки по всьому світу та інтерв'ю для кращих європейських видань.

Таким було життя киянина Михайла на псевдо «Діджей» до 24 лютого 2022 року.

Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, чоловік записався в ТРО, патрулював свій район, волонтерив. Коли окупанти відійшли від Києва та області, поїхав допомагати на деокупованих територіях рідного регіону. Розчищав завали Ірпеня, каже, серце краялося від того, що ворог зробив із містом.

Тоді Михайло вирішив, що подібних звірств на Батьківщині не терпітиме і без жодних вагань пішов до ТЦК. За кілька тижнів «Ді-джей» одягнув піксель та приєднався до лав Донецького прикордонного загону. 

«Служити підбивав друг. Він білорус, але вже 9 років воює за Україну. Я спочатку вагався, та після Ірпеня зателефонував йому сам. Почав готувати документи, проходити медкомісію до одного потужного спецпідрозділу, але для нього потрібно було прооперувати тромби на ногах. В цивільному житті я активно займався спортом і від того мав проблеми. Поки готувався до операції, цей підрозділ швидко укомплектували без мене. Згодом надійшла пропозиція піти в Держприкордонслужбу і я погодився», - розповідає музикант.

Про бойовий підрозділ ДПСУ Михайло мало що знав, однак, в колі досвідчених військових адаптувався досить швидко. Пройшов «курс молодого бійця», наразі готується бути кінологом. Каже, уявити не міг, що його любов до собак може стати колись у пригоді (у свій час був власником ретривера та пітбультер'єра). Зараз прикордонник проходить навчання на курсі підготовки саперів, із завершенням якого, разом з чотирилапою помічницею буде розміновувати території на фронті та рятувати життя побратимів від випадкових мін.

У кишені «Ді-джей» завжди носить з собою шматочок вугілля та папір. Під час пандемії він захопився малюванням, освоїв нову техніку написання картин. У вільну хвилину робить замальовки для своїх майбутніх шедеврів. Мріє навчитися до дрібниць відтворювати обличчя, щоб досконало передати емоції побратимів у цій кровопролитній війні. Каже, в житті не міг подумати, що його руки будуть розбирати зброю, а не грати на фортепіано чи качати публіку на DJ-мікшері. Та коли твою країну рвуть на частини – варіантів не багато.

«Або ти б'єшся, або тікаєш. Останнє – не для мене! Тому я тут до Перемоги! А вона обов'язково буде нашою!», - запевняє прикордонник.