«Камінь» – псевдонім військовослужбовця, який вирізнявся серед усіх твердістю слова, силою духу та бойовим настроєм.

Віктор Володимирович Каменщик родом з Одещини. Дитинство та юність провів у місті Подільськ, там і закінчив місцеву школу №7. Потім – армія. Службу проходив у одній з балтійських республік під керівництвом Джохара Дудаєва.

Подальші роки життя присвятив Батьківщині, зокрема понад 25 років віддав службі в Подільському прикордонному загоні. 

«Завжди приходив на допомогу, підтримував, вислуховував, надавав поради»,– згадують про Віктора колеги.

Попри службову завантаженість, Віктор приділяв багато часу родині та сімейному відпочинку. Не втрачав можливості подорожувати Україною, особливо любив мальовничу природу Карпат.

У 2013 році вийшов на військову пенсію, однак, події квітня 2014 року внесли свої корективи. На початку вторгнення російських військ на територію Донецької та Луганської областей без жодних вагань мобілізувався та вирушив боронити Україну на Східному напрямку.

Початок повномасштабного вторгнення зустрів на Донеччині, де до свого останнього дня вів боротьбу з ворогом, аби був мир і спокій всього українського народу.  На жаль, 2 квітня 2024 року пряме влучання ворожого снаряду обірвало життя воїна-прикордонника Каменщика Віктора Володимировича.

«Найкращий чоловік та батько, надійний побратим та товариш по життю», – саме так відгукуються про Віктора Володимировича рідні та близькі.

Вічна шана та вічний спокій!

Герої не вмирають!