2 липня – назавжди трагічний день для Донецького прикордонного загону
НАЗАД![](https://dpsu.gov.ua/upload/news/news_20200702_103602_1593675362.jpeg)
Нині Тетяна Ломакіна інспектор прикордонного контролю відділу «Маріуполь» Донецького прикордонного загону, а у той роковий день вона несла службу в пункті пропуску «Новоазовськ».
2 липня 2014 року російсько-окупаційні війська з мінометів обстріляли пункт пропуску «Новоазовськ», що на кордоні з країною-агресором в Донецькій області.
Колеги згадують, що в цей трагічний день прикордонницям дозволили йти додому, однак Тетяна категорично відмовилася та залишилася на посту.
Якраз під час того, як Тетяна здійснювала оформлення пасажирського автобуса, що їхав з Росії до Молдови - почався мінометний обстріл.
Прикордонниця зазначає, що били бойовики прицільно саме по пункту пропуску.
Прилетіла міна. «Треба допомогти людям!», - перше, що промайнуло в голові Тетяни. 52-х пасажирів тоді врятувало тільки те, що міна не здетонувала. Далі – допомагали прикордонники.
«Двоє поранених прикордонників лежали непритомні біля шлагбауму», - згадує подальші події Тетяна. Вона не роздумуючи побігла до них. В темряві відшукала, але на жаль, одному вже було не допомогти... Тоді загинув прикордонник Володимир Пресняков.
Тетяна перев'язувала інших поранених. «Боятися було ніколи», - наголошує вона.
Старшим наряду в той день був Олег Семеновський. Він ще з кількома прикордонниками поїхали до вишки біля пункту пропуску та з початком обстрілу Семеновський дав команду повертатися назад. Автомобіль розтріляли. Водій, під час гальмування транспортного засобу нахилив голову, і кулі потрапили у підголовник сидіння. Дивом уцілілий він почав витягувати поранених. На жаль, рани Олега Семеновського були надто тяжкими, наступного дня він помер у лікарні.
Обстріли пункту пропуску «Новоазовськ» з боку сусідньої держави тривали. Ворожа артилерія била незважаючи на присутність у межах дорожнього коридору цивільних, яких рятували прикордонники.
А далі – вихід на підконтрольну Україні територію. Вихід не просто з пункту пропуску, з певної точки на карті – вихід з дому – з 11-річною донькою та маленькою валізою особистих речей.
Через вторгнення російських військ на територію України прикордонники втрачали свої будинки, їм довелося їхати в невідомість, аби зберегти власну честь і продовжити боротьбу за вільну Батьківщину.
Відгуки та коментарі