Ви можете підписатись на поштову розсилку новин або іншої цікавої та корисної інформації
Захисний код*:
відписатись
16.01.2017
a
a
a
Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Сьогодні Україна є не лише прохачем, а й повноцінним гарантом безпеки і стабільності в Європі»

Україна, не дивлячись на несприятливі зовнішньополітичні обставини,  впевнено рухається шляхом євроатлантичної інтеграції. А запровадження посади Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України є яскравим підтвердженням цього. Ми поцікавилися в Іванни Климпуш-Цинцадзе, котра займає цю посаду, які успіхи має наша держава на шляху до Європи та як долає труднощі.

–­ Іванно Орестівно, Україна вже третій рік бореться з російською агресією на сході. Серед численної міжнародної допомоги, відчутною є підтримка Північноатлантичного альянсу – НАТО. Розкажіть, будь ласка, детальніше, які практичні кроки на підтримку України робить НАТО?

–­ На сьогодні в Україні працює вісім трастових фондів НАТО. Два з них засновано ще задовго до агресії, а інші шість створено протягом останнього часу. Деякі з них уже повноцінно діють. Наприклад, у рамках Трастового фонду з кібербезпеки вже цього місяця очікуємо на отримання обладнання та програм, закуплених у Румунії, яка стала куратором цього фонду.

Щодо інших фондів, то ми поки що працюємо над процедурними моментами. Так, заснований на Варшавському саміті Трастовий фонд із розмінування ще не наповнений достатньою кількістю коштів з боку наших партнерів і немає чіткої програми. Проте саме цей фонд, на жаль, буде нам потрібен ще на десятиліття, зважаючи на досвід цивільного розмінування, наприклад, Хорватії чи Боснії та Герцеговини. Тож Україна веде з НАТО повноцінний діалог, тому ми активно прогресуємо і максимально використовуємо надані можливості.

Якщо говорити про Комплексний пакет допомоги, затверджений на саміті Альянсу у Варшаві, – то це, так би мовити, рамка всієї співпраці нашої держави з НАТО, що стосується військових та безпекових, а також цивільних компонентів і певним чином й соціальної сфери, наприклад, реабілітації військових, поранених під час участі в АТО. Тому зараз головне – правильно ско­ристатися цією програмою.

Україна вже пройшла великий шлях з точки зору повноцінного циклу розроблення всіх документів, починаючи від Стратегії націо­нальної безпеки і закінчуючи дорожніми картами, створеними на основі Стратегічного оборонного бюлетеня. Тобто ми визначили для себе план дій, який має чіткі індикатори, і повинні його втілити в життя.

–­ Послідовна робота української влади і дипломатії з нашими партнерами дала позитивний результат – міжнародне співтовариство підтримало нашу країну і визнало Росію агресором. Скажіть, будь ласка, які інструменти міжнародного права використовує Україна і про які здобутки можна говорити сьогодні?

–­ Парламентські асамблеї НАТО і Ради Європи неодноразово приймали документи, в яких визначали агресивну політику Росії, а в резолюції Організації Об’єднаних Націй вперше на такому високому правовому рівні стверджується, що РФ є країною-окупантом. Це додаткові докази до повноцінної аргументації, які нам доведеться використовувати ще, напевно, тривалий час, щоб повернути нашого східного сусіда до виконання своїх міжнародних зобов’язань і цивілізованої поведінки. Тому з одного боку – це іміджева перемога, а з іншого – підтвердження іншими державами того, що Росія реально порушує нашу територіальну цілісність, суверенітет і навіть не намагається вирішити проблеми дипломатичними чи політичними методами.

–­ Іванно Орестівно, в України стає все більше опонентів її європейській інтеграції. Як нам, маючи стратегічну мету вступити до НАТО, вибудовувати свою політику?

–­ Очевидно зараз Європа переживає важкі часи – це і міграційна криза, і загрози популізму, які активно поширюються різними країнами, і створення Brexit, і непідтримка Нідерландами Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це все свідчить про те, що ЄС зараз не вистачає єдності, лідерства та готовності захищати свої цінності, які для Європи перетворилися на данність.

Турбулентні часи є і для ЄС, і для НАТО, проте я не бачу більш ефективних міжнародних організацій, які були б спроможними такі випробування витримати. Тому ми будемо пропонувати свою допомогу.
Адже сьогодні Україна є не лише прохачем, а й повноцінним гарантом безпеки й стабільності в Європі. Якби наша держава не тримала фронт проти Російської Федерації, то нестабільність і небезпека загрожувала б кожній європейській країні. На жаль, ще не всі це розуміють, тому будемо продовжувати діалог із ЄС та Альянсом. Коли наша економіка стане міцнішою, то вирішити питання щодо вступу в НАТО буде легше. Також потрібно провести внутрішні перетворення, які дозволять стати взаємосумісними з країнами-партнерами для того, щоб впровадити в життя як адміністративні та військові стандарти НАТО, так і беззаперечно важливі аспекти для євроатлантичної інтеграції – такі, як повага до прав людини, свобода слова, демократична система врядування, економіка, базована на ринкових принципах. Я думаю, що і в інтересах країн НАТО, щоби Україна була його частиною.

–­ Як в Україні проходить інтеграція оборонного комплексу та Збройних сил до натівських стандартів?

–­ У Державну програму роз­витку Збройних Сил України закладено індикатори розвитку з 2017-го до 2020-го року, протягом яких ініціатива і відповідальність від вищих щаблів влади буде передана нижчим. Це не характерно для радянської моделі армії, але саме на таких принципах будуються збройні сили країн Північноатлантичного альянсу. Буде реструктуризовано Генеральний штаб, будуть по-іншому сформульовані завдання для військових, які беруть участь у бойових діях тощо.

Саме в цьому питанні вперше вдалося досягти консенсусу – є наше внутрішнє розуміння необхідності реформ і підтримка країн-членів НАТО. Тому найголовнішим є те, що ми почали рухатися цим шляхом. Також завдяки нашим партнерам постійно підвищуємо рівень підготовки вояків. Зокрема, вже підготовлено чотири батальйони, а це понад дві тисячі бійців, та закінчується підготовка п’ятого.

До речі, важливо розуміти, що інструктори, які проводять тренінги для наших військових – учасників АТО, багато чого вчаться у них. Адже ми отримали трагічний і водночас безцінний досвід, якого не має жодна армія Північноатлантичного альянсу.

Зроблено перші кроки у створенні Центру підготовки Сил спеціаль­них операцій. Вже готова юридична й законодавча база. Також триває розбудова сучасного Навчального центру підготовки підрозділів на Яворівському полігоні. Тобто змінюємо взагалі систему підготовки.

–­ Іванно Орестівно, наскільки ефективно виконано Річну національну програму співробітництва Україна – НАТО на 2016 рік і чи потребує вона удосконалення в майбутньому?

–­ На жаль, ми не можемо похвалитися стовідсотковим виконанням програми. Лише близько десяти завдань з понад двохсот реалізовано. Причиною є те, що було використано не зовсім правильний підхід до її складання. Тому протягом останніх місяців ми активно працюємо з міністерствами і відомствами, Секретаріатом Кабінету Міністрів, радниками НАТО в Україні, вітчизняними та закордонними громадськими організаціями, щоб уперше презентувати річну національну програму, яка міститиме конкретні та чіткі кроки стосовно того, які зміни нам потрібно зробити протягом 2017-го року.

Також партнери з НАТО надали зразки аналогічних програм, яких Україна ніколи не мала раніше, адже вони сподіваються, що ми зможемо виробити зовсім інший підхід і презентувати якісно нову програму. Вона, напевно, ще не буде ідеальною, але головним є те, що ми точно переходимо на інший тип мислення та використовуватимемо прогресивні підходи, які чітко визначатимуть процес і результат, а не будуть заради галочки.

–­ Ви є ініціатором відновлення широкої програми інформування населення про євроатлантичну інтеграцію. Розкажіть, будь ласка, про неї докладніше?

–­ Так, дійсно я ініціювала підготовку Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки. Проте, на жаль, у нас є бюджетні обмеження. Також попередні рішення Кабміну не дають можливості запустити цю програму, а відповідно додатково закласти кошти, принаймні на нинішній рік, для її реалізації з боку держави. Проте міністерства і відомства готові працювати в цьому напрямку і в рамках запланованих асигнувань. Водночас Програма інформування відкриє додаткові можливості для залучення зовнішніх коштів і співпраці державних, неурядових та донорських організацій. Сподіваюся, що саме цей механізм буде використаний цього року.

Для чого ми це робимо? Вперше є така висока підтримка громадянами вступу до НАТО і євроатлантичної інтеграції України. Проте це радше надія на те, що якби наша держава була членом Альянсу, то відразу б працювала п’ята стаття (збройний напад на одну чи більше країн у Європі чи Північній Америці буде розцінено як напад на всіх – прим.) і країни-партнери нас би підтримали. Тому зараз потрібно аргументовано пояснити процес інтеграції, і я пе-
реконана, що ми матимемо ще більше прихильників вступу до Альянсу.

–­ Заяви Дональда Трампа щодо неспроможності НАТО та скорочення оборонної допомоги мають реальне підґрунтя, чи вистоїть Альянс у найближчій перспективі?

–­ Виборча кампанія і реальна політика – це не завжди тотожні речі. Тому після того, як було оголошено результати виборів у США відбулася розмова новообраного президента Дональда Трампа з Генеральним секретарем НАТО паном Столтенбергом і вони дійшли згоди в двох принципових питаннях. По-перше, Альянс є надзвичайно потрібною і важливою організацією; по-друге, всі країни-члени НАТО мають максимально підвищити витрати на оборону до двох відсотків ВВП.

Питання стосовно більших внес­ків вже давно стоїть на порядку денному Альянсу і відповідає тим закликам, які ми неодноразово чули від різних генеральних секретарів НАТО. Крім того, протягом останніх двох–­трьох років є тенденція до поступового зростання витрат на оборону в різних країнах. Це правильний заклик, адже Європа
повинна брати на себе відповідальність за власну безпеку. Україна також визначає п’ять відсотків з бюджету на оборону і безпеку.

НАТО − це єдина організація колективної безпеки у світі, яка своєю історією існування довела дієздатність і надійність, здатна подолати всі випробування, а також стати міцнішою.

–­ Чи можливе створення європейської армії?

–­ На сьогодні немає такого визначення, проте на Варшавському саміті минулого року було прийнято рішення зміцнити взаємодію між структурами НАТО і Європейським Союзом.

Крім того, країни, які не є членами НАТО, наприклад Швеція чи Фінляндія, зараз шукають додаткові механізми взаємодії з Альянсом. Для України досвід цих держав є цікавим і важливим, адже його можна використати і втілити у нас.

–­ Іванно Орестівно, на Вашу думку, НАТО буде розширюватися?

–­ Світ настільки швидко і непередбачувано змінюється, що дуже важко робити конкретні прогнози. Очевидно, зараз немає «апетиту» для розширення в жодній організації. Однак якщо, наприклад, Швеція подасть заявку на вступ до НАТО, то, думаю, Рада Альянсу прийме позитивне рішення, тому що її збройні сили відповідають натівським стандартам.

– ­У яких операціях НАТО бере участь Україна?

–­ Україна – єдина з країн-партнерів брала участь в абсолютно всіх операціях НАТО. Навіть зараз, у важкий для нашої держави час, ми маємо свій контингент інженерних військ у Кей фор Косово. Також наші вояки беруть участь в операції «Рішуча підтримка НАТО» в Афганістані. Альянс цінує нашу підтримку і бачить в Україні відповідального партнера, який у часи війни в себе допомагає підтримувати стабільність і безпеку в інших куточках світу.