У прикордонників охорона так званої «зеленки» є чи не найважливішим сегментом у системі забезпечення правопорядку на державному рубежі. Враховуючи кілометраж кордону – майже 7 тисяч кілометрів – масштабність цієї справи може уявити навіть необізнана з прикордонною специфікою людина. Детальніше про цей напрямок оперативно–службової діяльності Держприкордонслужби в інтерв’ю «ПУ» розповів начальник управління прикордонної служби АДПСУ генерал–майор Валерій Суботін.

У прикордонників охорона так званої «зеленки» є чи не найважливішим сегментом у системі забезпечення правопорядку на державному рубежі. Враховуючи кілометраж кордону – майже 7 тисяч кілометрів – масштабність цієї справи може уявити навіть необізнана з прикордонною специфікою людина. Детальніше про цей напрямок оперативно–службової діяльності Держприкордонслужби в інтерв’ю «ПУ» розповів начальник управління прикордонної служби АДПСУ генерал–майор Валерій Суботін.

 

 

– Під час засідання Колегії Держприкордонслужби, на якій підбивалися підсумки 2013 року, відмічено значне підвищення рівня захищеності державного кордону на напрямках активної протиправної діяльності. Валерію Олександровичу, чи не могли б Ви ширше прокоментувати проведені заходи?

– Минулий рік для нас був доволі напруженим, адже за цей час необхідно було довести до логічного завершення чимало запланованих заходів з удосконалення охорони «зеленого кордону». Більш того, ми не лише покращували ефективність виконання своїх функцій, а й підводили їх до стандартів аналогічних служб Європейського Союзу. Як бачите, керівництво відомства позитивно оцінило цю роботу. Що ж до деталей можу навести декілька прикладів. Скажімо, впродовж року заради своєчасного реагування на зміни в обстановці на загрозливих напрямах ми провели досить значну кількість прикордонних і оперативно­профілактичних опе­рацій, в тому числі із взає­модіючими правоохоронними органами. Суттєву увагу приділили й удосконаленню системи моніторингу. Як результат у його ході минулого року було виявлено понад 4, 6 тисячі (2012 рік – 2625) правопорушень, з яких майже 3,7 тисячі припинено.

Значна робота проводилася в контексті подальшого розвитку спільного патрулювання, розширено участь у міжнародних і міждержавних прикордонних операціях під координацією Ради командувачів прикордонних військ країн­учасниць СНД, FRONTEX, EUBAM та експертів MOM. Крім того, цілеспрямовано провадився розвиток інституту дільничних інспекторів, мобільних підрозділів, прикордонники брали участь у заходах державної охорони тощо. Водночас минулого року набула подальшого розвитку система моніторингу і контролю за повітряним простором на державному кордоні у взаємодії зі Збройними силами України та іншими правоохоронними органами.

 

– До речі, чи вдається повною мірою протидіяти фактам порушення рубежу саме малими літальними засобами (МЛА – ред.)? Адже час від часу у засобах масової інформації з’являються повідом­лення про затримання на кордоні авіаторів­контрабандистів…

– За останні три роки кількість виявлених підрозділами Держприкордонслужби порушень повітряного простору України малими літальними засобами збільшилася у 4,5 разу (2011 рік –2, 2012 рік – 7, 2013 рік – 9). Найбільш характерний цей вид протиправної діяльності для українсько­польської і українсько­угорської ділянок державного кордону. Одночасно відмічається і збільшення кількості порушень правил польотів у межах зони з особливим режимом з використанням МЛА (2012 рік – 5 випадків, 2013 рік – 8 випадків).

Слід відмітити, що зазначена протиправна діяльність має ознаки організованого транскордонного характеру. Зокрема завчасно облаш­товуються злітно­посадкові смуги поза межами контрольованих прикордонних районів, до місця злету та з місця посадки зазначені літальні апарати доставляються у закритій автомобільній техніці. Причому переміщення вантажів здійснюється за завчасною домовленістю зі спільниками на території суміжних країн. Безпосереднє перетинання кордону здійснюється в темний час доби у вільному польоті літальних апаратів з вимкненим двигуном, що ускладнює їх виявлення прикордонними нарядами, які несуть службу на державному кордоні. Аналіз також свідчить, що випадки порушення повітряного простору були пов’язані зі спробами контрабанди тютюнових виробів, а також самих літальних засобів з метою їх продажу. Поряд з цим не виключається використання малої авіації для контрабанди наркотиків, зброї, засобів вчинення терористичних актів, що становить загрозу національній безпеці держави.

 

– Тож виходить, затримати таких порушників досить складно. Як в такому разі забезпечується правопорядок?

– Слід відзначити, що згідно з чинним законодавством охорону повітряного простору покладено на Збройні сили України. Хоча й прикордонники не стоять осторонь цієї проблематики. Безумовно, ми маємо адекватно реагувати на такі загрози. Як результат, розроблена прикордонним відомством відомча система, про яку ми говорили вище, досить дієва на практиці.

Варто додати, що за висновками АДПСУ, активізації подібної протиправної діяльності сприяє відсутність належної відповідальності власників суден малої авіації за скоєні правопорушення. Характерним підтвердженням цього є приклади повторного використання у протиправній діяльності власників МЛА, які вже раніше затримувалися охоронцями рубежу за порушення повітряного простору України.

Минулого року Адміністрацією Держприкордонслужби ініційовано перед РНБО та Урядом комплекс практичних заходів державного рівня, націлених на протидію цьому явищу. Не буду вдаватися в деталі, але у разі їх схвалення охорона повітряного простору значно посилиться.

 

– Наразі спостерігається стала тенденція підвищення ефективності службової діяльності дільничних інспекторів у системі охорони кордону. Товаришу генерале, чому інституту «дільничних» приділяється така увага з боку керівництва та як вдалося досягти таких позитивних результатів?

– Розвиток та удосконалення оперативно­службової діяльності дільничних інспекторів прикордонної служби є важливим елементом розбудови інтегрованої системи охорони кордону. Дійсно, увага цьому приділяється доволі значна. Було проведено дуже серйозну роботу з розвит­ку даного напряму діяльності, починаючи з підготовки цієї категорії персоналу та закінчуючи популяризацією їх службової діяльності у відомстві. Напевно, ви неодноразово чули про змагання дільничних, вручення призерам різноманітної техніки, підвищення їхнього грошового забезпечення. Провадяться й інші, не менш важливі заходи.

Відповідно є і результат. Внесок дільничних інспекторів у загальні результати Служби становить від 20% до 60%. Суттєве нарощування відмічається у сфері протидії незаконній міграції – 29%, 38% – результати з питань незаконного перетину державного кордону та 52% – випадки попередження незаконного переміщення товарів через державний кордон поза пунктами пропуску.

 

– Поряд із «дільничними» останніми роками набула нового імпульсу розвитку ще одна категорія персоналу – мобільні підрозділи. Наскільки готові ці специфічні колективи виконувати завдання за призначенням?

– У рамках програми розвитку мобільних підрозділів Держприкордонслужби проведено заходи з удосконалення системи управління, організаційно­штатних структур, всебічного забезпечення та практичного застосування відповідно до найкращих правоохоронних практик. На основі світового досвіду правоохоронних структур іноземних країн розроб­лено та організовано закупівлю сучасних зразків одягу та спеціаль­ного спорядження.

Слід також розуміти: ці підрозділи дійсно виконують спеціальні завдання й їхні дії мають бути виключно професійними. Тому на підготовку звертається особлива увага. До речі, залучаємо до цього й міжнародних експертів. Так, серію спеціалізованих тренінгів і семінарів з ними проводили інструктори Прикордонної варти Республіки Польща та Федеральної поліції ФРН.

Варто додати, що внесок мобільних підрозділів у загальні результати відомства з протидії нелегальній міграції та контрабанді товарів у середньому становить 6%. Для прикладу: минулого року ними затримано контрабанди на суму понад 4 мільйони гривень.

Тому наразі можна сміливо стверджувати, що ці колективи вже пройшли становлення як самодостатні підрозділи в системі охорони кордону і готові до використання за призначенням.

 

– Спільне патрулювання практикується українськими прикордонниками з колегами суміжних країн вже декілька років поспіль. На Ваш погляд, наскільки такі заходи є дієвими та зручними в охороні кордону?

– Наразі спільне патрулювання ми провадимо з прикордонниками Польщі, Молдови, на річковій ділянці – з Румунією, а з грудня минулого року патрулювання запроваджено й із Угорщиною та Словаччиною. З Росією та Білоруссю ми проводимо спільний моніторинг державного кордону та елементів прикордонної інфраструктури.

Причому спільне патрулювання може реалізовуватися з використанням службових авто, повітряних і плавучих засобів, переносних пристроїв нічного бачення, тепловізорів тощо.

У чому плюси? Така практика дозволяє підвищити оперативність дій правоохоронців, знизити ймовірність виникнення спірних питань і скорочення часу при документуванні фактів правопорушень, економити матеріальні засоби і
кадрові ресурси та багато іншого.

 

– Цього року планується введення Положення про відділ прикордонної служби. В чому суть цього документа?

–Сутність Положення полягає у нормативно­правовому забезпеченні оперативно­службової діяльності відділу прикордонної служби – основного підрозділу охорони кордону. Простіше кажучи, ми значно оптимізуємо регламентуючі керівні документи, Положення також точно розподілить функціо­нальні ролі персоналу. Крім того, документ раціоналізує систему прийняття управлінських рішень і відповідальність за них.