В Одесі відбувся чин прощання з Героєм – прикордонником. Рідні, побратими, друзі та всі, хто знав Вадима, провели його у вічність з глибоким сумом і невимовним болем… Він був справжнім патріотом, відданим сином України, люблячим сином, чоловіком і вірним другом.

Молодший сержант Вадим Третьяков народився 24 квітня 1994 року в місті Рені, що на Одещині. Все своє життя чоловік був енергійним, позитивним, людиною з широким колом інтересів та безмежним щирим серцем, завжди готовим прийти на допомогу та підтримати.

Слідуючи прикладу своїх друзів-прикордонників, Вадим прийняв впевнене рішення боронити та захищати свою країну. Він знав, що в цей важкий час кожен з нас має значення і від кожного залежить наша спільна Перемога. Вадим без вагань приєднався до лав прикордонників Одеського загону та став на захист південних рубежів України.

На жаль, у вересні 2024 року, під час виконання бойового завдання з відновлення та захисту кордонів нашої держави, Вадим отримав смертельне поранення. Того трагічного дня його серце перестало битися назавжди... Україна втратила ще одного свого сина й воїна, який понад усе любив свою Батьківщину й до останнього боровся за її незалежність.

Для всіх, хто знав Вадима, він назавжди залишиться символом хоробрості та стійкості. Він був людиною, яка не була байдужою до долі свого народу та країни, плекав мрії про краще майбутнє та мирний завтрашній день. Його життя могло бути наповнене численними досягненнями, але він пожертвував усім заради свободи України…

Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голови у скорботі за нашим побратимом і всіма захисниками, що полягли за Україну. Ми завжди пам'ятатимемо про надвисоку ціну нашої незалежності й свободи.

Вічна слава Герою!

Слава Україні! Героям Слава!