телефон довiри - 1598
Україна, м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 26
A-
A
A+
Українська

Розвиток системи аналізу ризиків в Держприкордонслужбі

22/06/19 - 10:49

У тісній співпраці з іноземними партнерами – Прикордонною вартою Польщі, МОМ, Державним Департаментом США, ОБСЕ, Місією ЄК та ін. в Державній прикордонній службі України (далі – Держприкордонслужба України) в цілому успішно реалізовано відомчу програму запровадження системи аналізу ризиків у 2006 – 2009 р.р.

Ця робота розпочалась 3 травня 2006 року, коли за ініціативою Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні проведено переговори представників Посольства США в Україні, Міжнародної організації з міграції, Адміністрації Держприкордонслужби України та Головної комендатури Прикордонної варти Республіки Польща, результатом яких стали досягнуті домовленості про запровадження спільного проекту щодо надання допомоги Держприкордонслужбі України з опрацювання підходів до запровадження системи управління ризиками.

Організаційні та практичні заходи в рамках спільного проекту проведено у п’ять етапів (вивчено польський досвід запровадження аналізу ризиків та кримінального аналізу; ознайомлено польських експертів з системою збору та обробки інформації в Держприкордонслужби України та системою підготовки в Національній академії).

Кінцевим результатом стали опрацьовані концептуальні підходи до запровадження системи управління ризиками та кримінального аналізу, які презентовано 26 жовтня 2006 р. в Адміністрації Держприкордонслужби України (за участю представників Секретаріату Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, РНБО України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, послів США, Республіки Польща, глави представництва Міжнародної організації з міграції в Україні та представників ще понад 30 дипломатичних установ, та представництв міжнародних організацій та ЗМІ).

В листопаді-грудні 2006 р. розроблено проект другої Програми із запровадження системи управління ризиками у Державній прикордонній службі України, до роботи над яким було залучено групу експертів Прикордонної варти Республіки Польща.

Програму 21 лютого 2007 р. затверджено наказом Адміністрації Держприкордонслужби України. Вона визначила головні цілі, етапи (2007 – 2009 р.р.) та практичні заходи із запровадження системи управління ризиками у Держприкордонслужбі України.

В ході її реалізації здійснено:

  1. правове регулювання інформаційних відносин по вертикалі та горизонталі управління, в рамках якого 29 грудня 2009 року затверджено інструкцію з аналізу ризиків у Держприкордонслужбі України;
  2. удосконалення інформаційного обміну з прикордонними службами суміжних країн та ФРОНТЕКС;
  3. автоматизацію процесів збирання та оброблення інформації;
  4. організацію підготовки персоналу інформаційно-аналітичних підрозділів;
  5. реформування структури аналітичних підрозділів по всій вертикалі управління. Створена структура на сьогодні є достатньою, разом з цим, залишається проблематичним питання якісного комплектування цих посад на рівні відділів прикордонної служби;
  6. технічне і програмне переоснащення аналітичних підрозділів.

Ключовим у досягненні цілей зазначеної програми стали проекти міжнародної технічної допомоги з МОМ та ОБСЄ.

В рамках яких:

  • оснащено сучасною комп’ютерною технікою, відповідним програмним забезпеченням і допоміжним обладнанням підрозділи аналізу ризиків;
  • створено навчальний клас з аналізу ризиків на базі Національної Академії;
  • проведено низку навчальних візитів, семінарів, тренінгів із залученням європейських експертів;
  • розроблено ряд навчальних посібників з аналізу ризиків.

На сьогодні реалізується третя Програма розвитку системи аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України на період до 2020 року (наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 26.12.2016 р. № 205).

Нормативно врегулювано усі питання організації аналізу ризиків:

  • Закон України «Про прикордонний контроль»;
  • Концепція інтегрованого управління кордонами та План заходів щодо її реалізації;
  • Програма розвитку системи аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України на період до 2020 року;
  • Інструкція з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України;
  • накази Адміністрації Держприкордонслужби України «Про організацію проведення аналізу ризиків» та «Про організацію застосування профілів ризиків».

Важливим кроком вперед у розвитку системи аналізу ризиків прикордонної інституції стало розроблення оновленої Інструкції з проведення аналізу ризиків в Держприкордонслужбі України. Цей ґрунтовний документ, затверджений наказом Міністра внутрішніх справ України від 11.12.2017 № 1007, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2018  за № 91/31543.

Інструкція визначає ключові механізми (методологію) проведення аналізу ризиків у сфері безпеки державного кордону і ґрунтуються на кращих практиках Служби та засадах оновленої Спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав – членів ЄС CIRAM 2.0.

Метою аналізу ризиків є отримання інформації, що дозволяє приймати управлінські рішення для зниження та мінімізації ризиків у сфері безпеки державного кордону в умовах обмежених ресурсів і можливостей.

Сам аналіз ризику здійснюється на підставі:

визначення зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на загрозу,

ідентифікації та оцінки загрози в контексті її масштабу та ймовірності реалізації,

оцінки уразливості системи охорони державного кордону,

оцінки впливу загрози, тобто наслідків її дії.

На підставі результатів кількісної та якісної характеристик визначаються такі рівні загрози, уразливості та впливу – незначний, помірний, високий.

Залежно від результатів проведення аналізу ризиків встановлюються такі рівні ризиків:

  • низький – за незначних рівнях загрози, уразливості та впливу;
  • помірний – за незначного або помірного рівня впливу, коли рівень загрози переважає рівень уразливості;
  • допустимий – за низького або помірного рівня впливу, коли рівень уразливості відповідає рівню загрози;
  • високий – за помірного або високого рівня впливу, коли рівень уразливості переважає рівень загрози;
  • критичний – за високих рівнів загрози, уразливості та впливу.

Таким чином, поняття ризику розглядається комплексно як функція дії загрози, уразливості та впливу.

Результати визначення рівнів ризиків оформляються у виді матриці ризиків.

Практичні результати аналізу ризиків ефективно реалізуються шляхом профілювання ризиків, що у поєднанні з відповідними заходами на регіональному та територіальному рівнях значно підвищує рівень прикордонної безпеки.

Як результат, у першому півріччі 2018 року за результатами профілювання ризиків виявлено 278 осіб, які могли залучатись або сприяли терористичній діяльності та антидержавним заходам в Україні, 746 осіб, які порушили порядок в’їзду на територію України через закриті пункти пропуску (ТОТ АР Крим, Луганської та Донецької областей).

Відмовлено у пропуску 1687 потенційним нелегальним мігрантам, затримано 27 нелегальних мігрантів, виявлено 226 підроблених та чужих документів, 43,92 кг наркотичних речовин, 2,883 кг психотропних речовин, 2,326 кг прекурсорів, 2,077 кг вибухових речовин, 168 од. зброї, 2,695 шт. боєприпасів, товарів на суму 56 млн. 840 тис. грн., у тому числі 1,225 млн. пачок сигарет, 252,655 кг бурштину, 1,194 тис. л алкогольних виробів, 1,074 тис. л паливно-мастильних матеріалів та 130 автомобілів при спробі переміщення через державний кордон з порушенням встановлених правил (у тому числі 3 викрадених).

На сьогодні профілі ризиків розробляються за новою системою класифікації пріоритетності індикаторів ризиків. Залежно від наявної інформації про загрозу визначаються превентивні, потенційні, безсумнівні індикатори ризиків.

При опрацюванні профілів ризиків враховуються пропозиції відповідних структурних підрозділів Адміністрації Держприкордонслужби, інших правоохоронних органів (Служба безпеки України, Національна поліція, Державна міграційна служба України, Державна Фіскальна служба України) в рамках їх компетенції та представництва Міжнародної організації з міграції в Україні.

Імплементація системи аналізу ризиків в інтегроване управління кордонами в Україні здійснюється відповідно до Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України від 22.04.2011 № 494, Концепції інтегрованого управління кордонами та Плану заходів щодо її реалізації в рамках:

1) функціонування трьох віртуальних аналітичних центрів утворених спільно з суб’єктами інтегрованого управління кордонами, зокрема з питань:

  • порядку реалізації завдань Концепції інтегрованого управління кордонами та Плану заходів щодо її реалізації та обміну інформаційно-аналітичними матеріалами між суб'єктами інтегрованого управління кордонами;
  • протидії незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин через державний кордон України;
  • протидії нелегальній міграції;

2) удосконалення інформаційного обміну з прикордонними службами суміжних та партнерських країн, Європейським Агентством прикордонної та берегової охорони FRONTEX про виявлені підроблені документи та нові виявлені способи протиправної діяльності, а також обміну профілями ризиків щодо протиправної діяльності на державному кордоні;

3) спільного аналізу ризиків у сфері безпеки державного кордону із прикордонними відомствами Республіки Білорусь, Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорщини, Румунії, Республіки Молдова, Федеральною поліцією Федеративної Республіки Німеччини та Європейським Агентством прикордонної та берегової охорони FRONTEX. На сьогодні діють:

  • Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Головним Комендантом Прикордонної варти Республіки Польща про обмін статистичною та аналітичною інформацією. Дата підписання:16.06.2009;
  • Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України і Міністерством внутрішніх справ Словацької Республіки про обмін інформацією. Дата підписання: 15.04.2010;
  • Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Головним управлінням поліції Угорської Республіки про обмін інформацією. Дата підписання: 25.05.2010;
  • Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Генеральним інспекторатом Прикордонної поліції Міністерства внутрішніх справ Румунії про порядок обміну статистичною та аналітичною інформацією про обстановку на державних кордонах України і Румунії. Дата підписання: 07.06.2016;
  • Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України і Департаментом Прикордонної поліції Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова про обмін статистичною та аналітичною інформацією. Дата підписання: 20.11.2014;
  • Протокол між Адміністрацією Державної прикордонної служби України і Державним прикордонним комітетом Республіки Білорусь про порядок обміну інформацією про обстановку на державних кордонах України і Республіки Білорусь. Дата підписання: 18.06.2013;
  • План співробітництва між Адміністрацією Державної прикордонної служби України і Європейським Агентством прикордонної та берегової охорони FRONTEX на 2016 – 2018 роки;

4) співпраці з Європейським Агентством FRONTEX, місіями ЕUAM, EUBAM, МОМ та ОБСЄ, зокрема щодо:

  • обміну статистичною інформацією за уніфікованими формами та участі аналітиків Держприкордонслужби в опрацюванні Європейським Агентством FRONTEX «Щорічного аналізу ризиків на східних кордонах ЄС» (EB ARA);
  • здійснення, за підтримки Місії EUBAM, спільної оцінки щодо нелегальної міграції і торгівлі людьми на українсько-молдовському кордоні;
  • протидії торгівлі людьми, а також наданні допомоги в запровадженні системи аналізу ризиків в Національній поліції України у співпраці з представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні.

Окремо слід відзначити вклад ОБСЄ (реалізація проектів МТД) та Консультативної місії EUAM (участь в опрацюванні Програми розвитку САР) у розвиток системи аналізу ризиків Держприкордонслужби.

Розвиток інформаційної взаємодії спрямований перш за все на спільну оцінку обстановки, отримання випереджувальної інформації та формування спільних пропозицій щодо мінімізації загроз прикордонній безпеці.

Ключовими заходами розвитку ми вбачаємо:

  1. технічне переоснащення, автоматизація аналізу та профілювання ризиків;
  2. продовження впровадження європейських стандартів, приведення аналізу ризиків до європейської моделі CIRAM 2.0;
  3. розвиток інформаційного обміну та спільного аналізу;
  4. удосконалення системи підготовки аналітиків;
  5. обмін та вивчення досвіду.

 

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

* При використанні матеріалу гіперпосилання на цю сторінку обов'язкове

+ Розгорнути меню