Мабуть, кожен, хто дивиться телебачення, помічав, як модно у розвинених країнах мати психоаналітика. Це ознака сучасності та турботи про свій психоемоційний стан, але для нашої країни це явище досить незвичне. Проте для такого правоохоронного органу, як Держприкордонслужба України мати відомчих психологів – це не розкіш, а необхідність, – переконує гість номера заступник директора Департаменту персоналу – начальник управління по роботі з персоналом полковник Сергій Демків.

Мабуть, кожен, хто дивиться телебачення, помічав, як модно у розвинених країнах мати психоаналітика. Це ознака сучасності та турботи про свій психоемоційний стан, але для нашої країни це явище досить незвичне. Проте для такого правоохоронного органу, як Держприкордонслужба України мати відомчих психологів – це не розкіш, а необхідність, – переконує гість номера заступник директора Департаменту персоналу – начальник управління по роботі з персоналом полковник Сергій Демків.

 

 

 

– Сергію Петровичу, психологічна служба в ДПСУ є відносно молодою структурою, в чому полягає найголовніше завдання психологів?

–Так, психологічна служба в структурі нашого відомства з’явилася 2003 року. Вона покликана надавати кваліфіковану психологічну допомогу прикордонникам і членам їхніх сімей.

Одна з найважливіших місій відомчих психологів – допомогти кожному військовослужбовцю максимально реалізувати свій професійний і особистісний потенціал у складних іноді навіть в екстремальних умовах та як результат – забезпечити ефективну охорону державного кордону. Не менш важливою функцією підрозділів психологічного забезпечення є захист психологічного здоров’я прикордонників, попередження, нейтралізація негативних наслідків від дій небезпечних факторів оперативно­службової діяльності.

 

– Із психологічною складовою людини працюють як психологи, так і лікарі­психотерапевти та психіатри. В чому ж полягає відмінність у їхній роботі?

– Досить велика кількість персоналу відомства вважає, що психолог – це той самий психіатр, тільки менш зрозумілий. І як психіатр він повинен шукати хворобу. Цей стереотип найбільше заважає психологам якісно допомагати людям. Психолог не шукає хворобу – він разом із людиною визначає джерела тих проблем, які заважають їй повноцінно жити та працювати, допомагає знайти у собі той потенціал, про який вона навіть і не здогадується. Завдяки цьому людина може не лише долати власні негаразди, а й досягати значно більшого у життєвих і службових питаннях. Психіатр лікує хвору людину, а психолог допомагає людині не хворіти. Образно кажучи, психолог – це імунізація та профілактика, а психіатр – діагностика та лікування.

 

– Чим саме психолог спроможний допомогти людині?

– Як правило, психолог починає роботу з того, що виявляє індивідуальні особливості особи, які можуть допомогти та зашкодити їй у буденній рутині. Досвід показує, що це одні й ті ж особливості, які в різних ситуаціях по­різному себе проявляють.

Далі психолог допомагає визначити, наскільки проблеми, з якими звертаються, є актуальними. Як правило, починаючи з тієї, яка, на перший погляд, є найважливішою, психолог та його клієнт виходять на більш широке коло питань. І часто головна проблема криється серед тих, які здаються другорядними.

Вже після того, коли психолог виявив та розібрався в актуальності проблеми клієнта, він повинен невимушено й ненав’язливо показати шлях її вирішення. Причому із­зовні повинно здаватися, що людина сама обрала цей шлях.

 

– З чого складається загальний комплекс відомчих заходів психологічної допомоги прикордонникам?

– Психологічна допомога є складовою системи психологічного забезпечення діяльності нашого відомства, спрямованої на досягнення психологічної готовності та оптимальної праце­здатності персоналу. Ця система ґрунтується на основах сучасної психологічної науки і допомагає запобігати виникненню професійної деформації персоналу.

Комплекс відомчих заходів психологічної допомоги включає такі напрями роботи, як психологічне забезпечення оперативно­службової діяльності, психопрофілактична робота, професійно­психологічна підготовка, психологічно­консультативна допомога, психологічне забезпечення роботи з кадрами.

Хочу відмітити, що з часу поя­ви у відомстві психологічної служби нормативно­правова база з питань організації її діяльності досягла неабиякого прогресу. Всі керівні документи, що регламентують роботу психологів, зареєстровані в Мін’юсті, а психологічні методики вивчення особистості – нормативно затверджено та погоджено з Українським науково­методичним центром практичної психології і соціальної роботи Міністерства освіти та науки України.

 

– На кого покладається виконання завдань психологічного забезпечення діяльності відомства?

– Суб’єктами психологічного забезпечення є керівники всіх рівнів управління, а також посадові особи підрозділів комплектування, кадрового забезпечення, профільні фахівці структурних підрозділів охорони здоров’я. Проте основна роль у виконанні завдань психологічного забезпечення покладається на психологів відомства.

Психологи працюють на всіх рівнях – від відділів прикордонної служби до Адміністрації ДПСУ. Структура психологічної служби включає 117 посад психологів, і майже 90% з них укомплектовано. При цьому, якщо 2004 року менше третини людей, призначених на ці посади, мали профільну освіту, то з 2010 року ці посади на 100% комплектуються саме фахівцями психологами, які мають відповідну освіту та достатній досвід практичної роботи.

 

– Розкажіть, будь­ласка, про основні результати у сфері психологічного забезпечення діяльності Держприкордонслужби?

– Основний результат – зменшення останніми роками впливу негативних чинників на якість оперативно­службової діяльності. Сьогодні психологи надають консультації керівникам усіх рівнів, готують для них  протягом року в середньому до двох тисяч документів рекомендаційного характеру. Постійно здійснюються комплексні соціально­психологічні обстеження підрозділів для визначення факторів, які можуть негативно впливати на ефективність служби, стан дисципліни та правопорядку. Відпрацьований комплекс заходів поточної оцінки стану посадових осіб, виявлення осіб, які потребують надання індивідуальної соціально­психологічної допомоги.

Щорічно в середньому понад 4 тисячі прикордонників і членів їхніх сімей отримують індивідуаль­ну психологічну допомогу. Як правило, за підтримкою до психологів звертаються з питань виховання і корекції поведінки дитини та й загалом відносин у родині; з питань службового характеру – стилі й корекція управління персоналом; службові відносини з колегами по службі та керівництвом тощо. При цьому психологи органів Держприкордонслужби активно співпрацюють із соціальними центрами допомоги сім’ям, дітям і молоді в штаті яких є вузькопрофільні спеціалісти психологи.

Також у нашому відомстві повноцінно працює система професійно­психологічного відбору кандидатів на військову службу за контрактом. З 2006 року такий відбір пройшли понад 14 тисяч кандидатів, з числа яких прийнято на службу 12500 громадян. Крім цього, заходи професійно­психологічного обстеження щороку проходять близько 500 абітурієнтів на навчання в Національній академії ДПСУ та близько 300 посадових осіб кадрового резерву й кандидатів для призначення на вищі посади.

 

– Яким чином прикордонник може отримати психологічну консультацію?

– Варто звертатися до фахівців психологічної служби, які є в кожному органі Держприкордонслужби. Вони повинні допомогти – це їхній безпосередній обов’язок. Звичайно, в умовах значної віддаленості підрозділів від управління органу проблематично розраховувати на зустріч з психологом у будь­який час. Водночас усі, хто потребує або бажає отримати психологічну допомогу можуть у будь­який час зателефонувати психологу. Всі номери телефонів психологів органів, психологів соціальних центрів розміщено на інформаційних стендах у всіх відділах прикордонної служби, органах охорони кордону та органах забезпечення.

 

– А що порадите тим, хто ще не «дозрів» звернутися до фахівця, але переймається своїм психологічним станом?

– Передусім кожній людині слід ретельно стежити за своїм настроєм, уникати неприємних думок, свідомо формувати в собі позитивне ставлення до того, що з нею відбувається. Навіть якщо ситуація здається дуже складною, слід пам’ятати, що з часом вона пройде, головне – спокійно її сприймати, діяти послідовно та виважено.

Для тих, хто переймається своїм психофізичним станом, варто знати, що людина – це цілісна біоенергоінформаційна система і щоб досягти психологічної гармонії їй необхідна регуляція як на фізіологічному, так і на емоційному рівнях. Щодо фізіологічної регуляції, то варто звернути увагу на збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування. Так, антистресовими вважаються магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника та сої. Корисною є й фітотерапія, зокрема, чай з м’яти та настоянка з кореню валеріани сприяє заспокоєнню, настоянка женьшеню, родіоли рожевої підвищує життєвий тонус. Допомагають і дихальні вправи: заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження, а дихання зі збільшеним вдихом допомагає подолати в’ялість і сонливість. Чудово змити будь­який негатив допомагає вода. Так, контрастний душ перед сном допоможе зняти денну втому, а зранку додасть бадьорості й сил.

Що стосується емоційно­вольової регуляції, то дуже позитивним є спілкування із сім’єю, друзями, єднання з природою, яка дає людині відчуття приливу сил, відновлення енергії. Корисним «антистресом» є гумор, адже сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т­лімфоцити крові (імунітет). У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості. Регулювати свій емоційний стан можна й за допомогою аутотренінгів – самопрограмування на певну поведінку.

– Наостанок, Сергію Петровичу, поділіться, будь ласка, планами щодо перспектив розвитку системи психологічного забезпечення.

– Уже найближчим часом плануємо запровадити психотехнології управління службовою дисципліною, запобігання правопорушень корисливої спрямованості та втягування персоналу у протиправне середовище. Також хочемо ввести у практичну діяльність психолога визначення індикаторів ризиків обману, схильності персоналу до вживання алкогольних і наркотичних речовин. Удосконалюємо науково­методичне та матеріально­технічне забезпечення психологічної роботи.