Останнім часом його ім’я стало добре відомим багатьом мешканцям міста Енергодар, що на Запоріжжі. Учасник бойових дій на сході країни Костянтин Табакаєв, демобілізувавшись, разом з побратимами створив громадську організацію, яка уже заявила про себе добрими справами.

Останнім часом його ім’я стало добре відомим багатьом мешканцям міста Енергодар, що на Запоріжжі. Учасник бойових дій на сході країни Костянтин Табакаєв, демобілізувавшись, разом з побратимами створив громадську організацію, яка уже заявила про себе добрими справами.

А починалася прикордонна біографія Кості Табакаєва з його другого візиту до військкомату.

– Це було під час подій у Криму, коли поява на українському півострові «зелених чоловічків» стала набувати загрозливих масштабів, – згадує він. – Тоді я і звернувся до військ­комату з проханням добровільно піти на службу.

Проглянувши військовий квиток Табакаєва, його власнику пояснили, що за станом здоров’я він звільнений від призову ще 2008-го року.

– А я уже вилікувався і почуваю себе готовим до служби, – заявив «білобілетник». – Прошу відправити мене на перекомісію.

Ледь помітна посмішка з’явилася на обличчі офіцера військкомату.

– Що ж, підемо вам на­зустріч, – погодився капітан.

Цього разу лікарі визнали Табакаєва на сто відсотків придатним до військової служби.

– І знаєте, що так швидко вилікувало мене, – відверто зізнається Костянтин, – то було якесь болюче незадоволення самим собою. Раніше я думав так: служба в армії – це лише безглуздо згаяний час. Бо з таким могутнім сусідом-братом як Росія нам ніяка військова агресія не загрожувала. Ну то я і скаржився лікарям під час медкомісії на своє здоров’я. А воно, бачите, як усе повернулося. Значить зараз моє місце там, де треба боронити рідну землю.

У березні минулого року Табакаєв разом з призваними на службу земляками-енергодарцями уперше одягнув військову форму. Служити почав у Донецькому прикордонному загоні на посту «Кузнєцове-Михайлівське». Нове поповнення старший лейтенант Артем Сулима та його заступник старший прапорщик Михайло Середа зустріли приязно, з характерною для охоронців кордону відповідальністю: не жаліючи часу на практичних заняттях, вимагали від новачків повної «викладки».

– Одним було важко, іншим – не дуже, але спогади про моїх перших наставників залишилися найкращими, – каже Костянтин.

Тоді патріотично налаштовані та, як висловився мій співрозмовник, з іскрою в характері, звернулися по команді з рапортом: «Просимо перевести туди, де ведуться бойові дії». Згідно з отриманим наказом доля недавнього фотоаматора визначила йому нове місце служби – ВПС «Дмитрівка». Через декілька днів разом із своїми побратимами він прийняв перший у своєму житті бій з ворогом біля пункту пропуску «Маринівка».

Згодом було усе: нові бойові сутички із «сепарами», гіркота втрат товаришів, що стали для Кості рідними людьми, небезпечні вилазки у складі розвідгрупи на територію, окуповану проросійськими зайдами. У нагоді стало і його уміння професійно закарбовувати на фотокамеру героїзм захисників кордону та страшні руйнування, що несла з собою так звана гібридна війна. Перебуваючи на передовій під шаленими обстрілами противника, постійно ризикуючи життям, прикордонник Табакаєв усією душею осягнув велич бойової солдатської дружби, незламність духу тих, хто боронить рідну землю.

19 березня нинішнього року Костянтина демобілізували. Обпалений війною чоловік повернувся додому, де на нього чекала родина – дружина Марія і маленький Назар, який цілий рік сумував за татком.

А він за цей час змінився: іншими стали характер і бачення свого місця в житті. Тож стосунки у сім’ї чоловікові довелося формувати заново, головне, що відновлювалися вони із взаємною любов’ю та порозумінням.

Нелегко було йому вживатися у мирні будні – душею Костянтин усе ще знаходився на блокпостах з бойовими побратимами.

«А тут, – ділиться він своїми думками, – особливо дратує те, що багато «справжніх мужиків» – потенційних захисників Вітчизни живуть так, ніби нічого страшного й не відбувається в країні. А у цей час на сплюндрованій землі Донбасу, за їхній спокій гинуть або залишаються каліками наші співвітчизники...».

Та й із влаштуванням на роботу демобілізованим проблем вистачає. Щоб не залишитися на узбіччі подій та підтримати тих, кому нелегко знайти своє місце у житті після повернення додому, учорашні вояки – жителі Енергодара – вирішили створити громадську організацію «Об’єднання учасників АТО та волонтерів». Очолив її вихованець кордону Костянтин Табакаєв. Члени новоутвореного об’єднання регулярно бувають у місцях бойових дій, по можливості допомагають не тільки нашим бійцям, а й місцевим жителям, що опинилися у скрутному становищі.

Костянтин Табакаєв, який перебуває у резерві першої черги мобілізації, залишається вірним справі побратимів, з якими за першим покликом готовий знову стати на захист кордонів Вітчизни.