Прикордонник з позивним Чілі разом зі своїми побратимами пройшов бої за Маріуполь, блокаду заводу Ілліча та російський полон…

Чілі з династії військових. До лав прикордонників доєднався в 2014, вступивши до Національної академії Держприкордонслужби. З липня 2021 року розпочав охорону кордону на Донецькому напрямку, де і зустрів підлого та підступного «сусіда».

Під час повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Чілі разом з побратимами тримав оборону Маріуполя та був серед перших, хто віч-на-віч зустрівся з «другою армією світу».

«Тими березневими днями точились жахливі бої, вони атакували все місто, всюди літало, вибухало, світилось, свистіло, всюди розруха…Таке чудове, молоде місто перетворилось на суцільну руїну… «Спасателі» за добу скидали понад 100 снарядів різних калібрів, у тому числі й заборонених, розстрілювали місцеве населення в автівках, які намагались евакуюватись з дітьми до більш безпечних місць. Люди ховались у підвалах, під’їздах, готували їжу на вулиці, розтоплюючи сніг - це був суцільний жах», - пригадує Чілі.

«З кожним днем кільце оточення міста звужувалось, вони захоплювали одну-дві будівлі в день… Нам разом з морськими піхотинцями довелось зайняти оборону на заводі Ілліча. Одного ранку, по наших позиціях ворог відкрив щільний вогонь з танків та градів, пішла піхота… Проте ми відбили наступ та заволоділи деякими трофеями. Проте обстріли посилювались. Під час одного з них мені вдалось витягти з-під бетонної завали та перенести до більш безпечного місця пораненого морпіха», - розповідає боєць.

Тоді, завдяки здобутим у бою трофеям, хлопцям вдалось ще не один раз врятувати життя собі та своїм побратимам, а ще й «мінуснути» опорний пункт противника.

Після запеклих боїв Чілі разом зі своїми хлопцями потрапив у російський полон. Спочатку їх доставили до смт Сартана, де в них забрали всі документи та дорогі для кожного речі. Трохи згодом, після «сортування» полонених групами, відправляли до різних колоній росії та окупованих нею територій. Чілі потрапив до Оленівки.

«Ця в’язниця в дуже занедбаному стані, не було ні вікон, ні ліжок, спали просто на підлозі. Їсти було нічого, годували один раз на день баландою, а пити взагалі по декілька днів не давали, ставились як до непотребу. Постійно морально тиснули, що вони Україну розбомбили і ми вже нікому не потрібні. Це був один із способів нас зламати. Але ми точно знали, що нас не кинуть, нас чекають і обов’язково звільнять. А я ще більше очікував цієї миті, адже знав, що в мене незабаром народиться довгоочікувана донечка, маленька принцеса, якій вкрай буде необхідний батько», - каже прикордонник.

У листопаді 2022 року Микола разом з іншими захисниками Маріуполя повернувся з полону на Батьківщину та вперше зміг взяти на ручки свою 6- місячну донечку Єву, заради якої тримався до останнього та вірив, що вона неодмінно житиме в Україні під мирним небом без ракет і снарядів, а він зі своїми бійцями зробить для цього все можливе.

Нині Чілі пройшов лікування у шпиталі, відсвяткував своє друге день народження в колі своєї люблячої родини та продовжує давати відсіч ворогу на півдні нашої країни.