В органах Держприкордонслужби, меморіальних комплексах, на могилах та ритуальних майданчиках пам'ять героїв вшановують родичі, побратими, небайдужі українці.

Військовослужбовці Держприкордонслужби схиляють голови перед пам’яттю загиблих побратимів – Сергія ЛИФАРА, Миколи АНТИПОВА, Сергія БОЙКА, Олександра ЗАЙЦЯ, Віктора КУМАНОВСЬКОГО, Євгена КОЛІСНИЧЕНКА, Андрія МАТВІЄНКА та Ігоря ПРИСЯЖНЮКА.

Оборона «Довжанського» і вихід із оточення став однією із найтрагічніших сторінок історії оборони державного кордону на початку російської агресії на сході України. Противник поливав колони українських прикордонників, які виходили з оточення обіцяним «зеленим коридором» суцільним шквальним вогнем. Навіть ті снаряди, які не влучали безпосередньо в машини, в одну мить обривали людські життя, а за лічені хвилини і машини перетворювалися на смолоскипи.

В органах Держприкордонслужби, меморіальних комплексах, на могилах та ритуальних майданчиках пам'ять героїв вшановують родичі, побратими, небайдужі українці.

До меморіального комплексу «Зала пам’яті», що у Києві, разом із прикордонниками прибули і родини загиблих охоронців рубежу – батьки Ігоря Присяжнюка – Василь Петрович та Людмила Федорівна, мама Серія Бойка – Майя Василівна та батько Миколи Антипова – Павло Віталійович.

Після завершення церемоніалу вшанування біля дзвону пам’яті родичі полеглих також відвідали меморіальний комплекс «Мужності, вірності, героїзму працівників МВС» та Михайлівський Золотоверхий монастир, на стінах якого розміщено світлини полеглих за Україну.