Вадим в лавах морських прикордонників з самого початку російської агресії.

У квітні 2014 року він кинув звичне мирне життя, мобілізувався та поповнив ряди прикордонних моряків Одеського загону Морської охорони.

Прослуживши рік по мобілізації, Вадим приймає рішення підписати контракт ще на три роки. Рідні його беззаперечно підтримали.

Як тільки не називали хлопця – Лисий, Борода, Калмик.

Далі – кілька років цивільного життя. Працював скрізь, не цураючись жодної професії – водієм, будівельником. Згодом отримавши освіту «машиніст автомобільного крана», працює за спеціальністю.

Та все змінює ранок 24 лютого. Знову одягнувши однострій, Вадим повертається в лави рідного Одеського загону морохорони.

Сьогодні Борода проходить фахову підготовку в Навчальному центрі Морської охорони Держприкордонслужби.

«Мова не про героїзм чи патріотизм. Ворог прагне знищити все живе. Як можна стояти осторонь, коли серце матері рветься на шматки від болю?!. Якщо я буду сидіти, склавши руки, то перестану себе поважати. Тоді навіщо таке життя?!», - стверджує Вадим.

Та яким би складним не був шлях до перемоги, найважливіше – здобути мир для нашої вільної та незалежної України.

Слава українським захисникам!